Мангольд Лукуллус - насіння мангольду

Beta vulgaris - Lucullus

Має дуже міцні, часто червонуваті черешки та великі бульбашкові листя. Розрізняємо два види мангольда – листовий і черешковий. Листовий має тонші черешки і менше бульбашкове листя зеленого, зелено-фіолетового, фіолетового або червоного кольору. Черешковий мангольд має сильно ребристе листя і товсті черешки. Листя мангольда обробляються на кухні подібно до шпинату, черешки замінюють спаржу. Містить багато вітаміну C, провітамін A, мінерали, клітковину. З мінеральних речовин містить калій, фосфор, кальцій, магній, натрій та залізо. Захисні речовини рутин і кверцетин разом з аскорбіновою кислотою (вітамін C) мають протисклеротичну та протизапальну дію. Листя додають до салатів, використовують як шпинат або в поєднанні з іншими овочами. Стебла тушкують на парі або з м'ясом, колір стебел прикрасить будь-яку страву.

Як вирощувати мангольд

• Потребує сонячного місця, захищеного від вітру. Не вдається на ділянці, яка піддається частим дощам і наступному висиханню ґрунту. Протягом вегетації підтримуємо грядку без бур'янів, розпушуємо і поливаємо. Добре росте поруч з цибулею, салатом або кущовою квасолею. Можна вирощувати також поруч з шавлією, чебрецем, м'ятою, кропом чи часником. Восени рослини позбавляємо листя, залишаємо лише серцевину. Підготовлені саджанці закладаємо в парник, теплицю або плівкову теплицю, де вони будуть захищені від морозу. У квітні з'являться ніжні листочки. Рослини мангольда можуть зимувати безпосередньо на ділянці. Необхідно вкрити рослини відповідним матеріалом, наприклад листям або соломою.

• Для літнього збору вирощуємо з прямого посіву близько середини квітня, для осіннього збору висіваємо з початку червня.

  Листовий тип висаджуємо із відстанню 30 x 20 см, черешковий 50 x 30. Насіння сіємо на глибину близько 3 см. Рослини сходять приблизно за десять днів. Надалі сіянці проріджуємо приблизно через два тижні після сходів.

• Йому підходять якісні ґрунти, які мають достатню кількість поживних речовин.

• На менш удобрених ґрунтах підживити азотними добривами. Зважаючи на короткий вегетаційний період, підживлення на ґрунтах багатих на поживні речовини не є бажаним і необхідним.

• На хвороби мангольд здебільшого не страждає. Його атакує лише попелиця, яку можна знищити мильною водою чи спеціальними інсектицидами, важливо дотримуватися захисного періоду. Гниль коренів спричинена неправильним доглядом. Частим поливом великими дозами води, або посадкою молодої рослини у постійно перезволожений ґрунт.

• Збираємо поступово з серпня відламуванням підрослого листя або одноразово зрізанням усієї надземної частини. Збір можна проводити кілька разів.