Шпинат Monores

Spinacia oleracea - Monores

Шпинат походить з Кавказу, з території сучасного Афганістану та Туркменістану. Виростає до 30 см заввишки. Листя зібрані в листкову розетку, мають довгі черешки, суцільнокраї, а їхня форма залежить від сорту. Квітконосний стебло сягає 30 см у висоту. Має насичений зелений колір. У літній період з'являються зеленувато-жовті квіти, які, однак, є небажаними для шпинату, оскільки знижують його якість.

Шпинат можна поділити за часом посадки на весняний, літній, осінній та зимовий. Шпинат є багатим джерелом лецитину, спінацину (шпинатний білок) та сапонінів, які сприятливо впливають на діяльність очеревини та слизової оболонки шлунка. Споживання шпинату позитивно впливає на серцеву діяльність, кровотворення, зміцнює кістки, зуби, посилює волосся та нігті. Діє як сечогінний засіб та виводить воду з організму. Вживаються листя, які містять 2% вуглеводів, 4–5% білків, 5% клітковини, з вітамінів можна відзначити високий вміст вітаміну C, A, B1, B2, B6, K та фолацину, а також є цінним джерелом калію, кальцію, магнію та заліза. Листя шпинату вживають свіжими, тушкованими, вареними. Чудово підходять як гарнір до м'яса.

Як вирощувати шпинат

• Шпинат вирощуємо на світлому місці, захищеному від вітру. Шпинат має поверхневу кореневу систему, тому розпушуємо ґрунт обережно. Високі температури та довгий день спричиняють стрілкування рослин. Квітучі рослини стають жорсткими і втрачають смак.

• Шпинат вирощуємо прямим посівом. Оптимальна температура для проростання становить 2–4°C. Глибина посіву 4 см.

  Озимі культури для раннього збору висіваємо за схемою 15×25 см у вересні, листя збирають на початку квітня.

  Ранні посіви проводимо у лютому за схемою 20–25×20–25 см, листя шпинату можна збирати вже в кінці квітня.

  Шпинат, посіяний у квітні, можна збирати у червні. Осінні сорти, посіяні у серпні, збираємо на початку жовтня.

• Шпинат потребує глинисто-піщаного ґрунту, який достатньо утримує воду з оптимальною кислотністю pH 6–7,5. Рослини не переносять кислого pH.

• Шпинат не підживлюємо добривами, що містять азот, а також гноєм. Уникаємо фізіологічно кислих форм добрив. Хлоридні форми добрив не є шкідливими. Доцільно підживлювати добре перепрілим компостом або кальцієвою селітрою. Шпинат не вимогливий до поживних речовин.

• На листях та верхівках утворюються колонії чорно-зелених або чорно-коричневих попелиць. Якщо ви помітите цих маленьких чорних комах, рослини уражені маковою попелицею. Відповідним захистом є обприскування селективними інсектицидами на основі триазамату, піримікарбу тощо.

  Шпинату також можуть загрожувати слимаки, які об'їдають його листя. Ефективним захистом є збирання вручну.

  Значним шкідником шпинату є мінуча муха бурякова. Ураження виявляється на листкових пластинах, де спочатку утворюються тонкі ходи, поступово розширюючись у площинні міни. Ці міни спочатку білуваті з личинками та екскрементами, що просвічуються, пізніше буріють та засихають. Листя часто розривається внаслідок ураження. Препарат, придатний для захисту – Sumithion Super.

• Листя збираємо ще до цвітіння. Збирають рослини з мінімум 6 розвиненими листками. Весняні сорти мають вегетаційний період 52 дні. Сорти для осіннього збору – 65 днів. Сорти, призначені для весняного збору – 240 днів.