Морква напіврана Sylva

Daucus carota - Sylva

Усі її знають, всім вона смакує і на кухні належить до найбільш використовуваних коренеплодів. Так, мова йде про моркву. Походить з південної Азії, з території сучасного Афганістану, Пакистану та Ірану. Морква – дворічна рослина. Має пір'ясте листя. Квітконос може сягати 1,5 м заввишки, суцвіття утворює складну парасольку з білуватими квітками.

Моркву можна поділити на два основні види – морква звичайна справжня (це вихідна неселекціонована форма з білим коренем) і морква звичайна посівна (сюди належать усі сучасні сорти моркви, що вирощуються). Морква звичайна посівна має потужніший корінь, колір якого може бути білим, жовтим, оранжевим, червоним, фіолетовим і навіть різнокольоровим (зовні може відрізнятися від внутрішньої частини).

За терміном посіву розрізняємо моркву на – КАРОТКУ (ніжніша рання морква, коротша з округлішим коренем), БЕБІ КАРОТКУ (молода рання каротка, відзначається ніжним смаком і ламкою структурою) і КЛАСИЧНА МОРКВА (пізній тип, має солодкуватий гладкий корінь напівдовгої форми з загостреним кінцем).

Але це ще не все. Улюблену моркву можна також розділити за формою кореня, заради якого ми її вирощуємо. Наприклад, тип Berlikum має більші циліндричні корені з тупим кінцем. Морква цього типу підходить для прямого вживання, тривалого зберігання, сушіння і подальшої переробки. Flakee відзначається дуже довгими звуженими коренями з широким і плоским кінцем. Підходить для прямого вживання, тривалого зберігання, сушіння та інших видів переробки. Parisian має маленькі корені редисоподібної форми. Тип підходить для прямого вживання і переробки. Nantes – це класична каротка, з якою ми зустрічаємося в магазинах. І нарешті тип Chantenay – це морква з коротшими, скоріше конічними коренями. Підходить для прямого вживання, сушіння та інших видів переробки.

Морква має високий вміст мінеральних речовин. Також має високий вміст калію, магнію, фосфору, а також хлору. Містить численні мікроелементи – бор, ванадій, залізо, йод, кобальт, мідь, марганець, цинк. Підвищує загальну стійкість організму, рекомендується при запорах, при захворюваннях печінки, нирок і судин. Як відомо, морква впливає на якість зору! Вона є джерелом провітаміну А – бета-каротину. В ній також міститься трохи вітаміну C або вітамінів групи B.

Перевага моркви також у тому, що вона належить до дуже невибагливих овочів. Ви можете вирощувати її навіть у контейнерах, наприклад, на терасі!

Як вирощувати моркву

• Потребує сонячного місця. Грядки регулярно розпушуємо і поливаємо. Точно не переливаємо, бо можемо спричинити загибель всього посіву. Морква належить до холодостійких рослин, найкраще їй підходить температура близько 16 °C. Зеленіння верхівки коренів запобігаємо підгортанням ґрунту до рослин.

• Непридатний для посіву свіжо удобрений ґрунт. Насіння висіваємо на грядку, коли мине загроза заморозків. Денна температура повинна бути в середньому не менше 7 °C (ідеальне вирощування моркви при денних температурах близько 16 °C). Висіваємо на глибину 1-2 см на відстані близько 15 см. Сходи необхідно проріджувати приблизно на відстань 5 см. Пізні сорти моркви висіваємо таким же способом з кінця весни до початку літа.

• Морква потребує ретельно обробленого ґрунту з достатньою кількістю поживних речовин і вологи. Ґрунт повинен бути легким і родючим. Оптимальний pH нейтральний або слабко лужний. Ґрунт не повинен містити грудок і каміння.

• Перед розпушуванням ґрунту доцільно збагатити місце посіву добре перепрілим компостом. Перед посівом вносимо в ґрунт 70 г N, 30 г P і 150 г K. У фазі 3-5 листків застосовуємо 20 г N у рядку. Під час вегетації удобрюємо NPK добривом з нижчим вмістом азоту і вищим вмістом калію. Не використовуємо гній. Морква на цей тип удобрення реагує розтріскуванням.

• Чорна гниль моркви проявляється на паростках потемнінням, витончанням і гниттям кореневої шийки та засиханням листя. Під час вегетації на коренях ця хвороба проявляється не дуже сильно. На уражених коренях виникають темні, сухі западині плями. Захист проводимо препаратом Dithane DG Neotec.

  Суха плямистість листя моркви проявляється під час вегетації і поширюється між рослинами за допомогою вітру і дощу конідіями, що утворюються на уражених листках. На найстаріших листках виникають жовто-коричневі плями розміром один-два міліметри зі світлішою облямівкою. Плями поступово збільшуються, зливаються і темніють. На пізнішій фазі листя повністю темне і відмерле. Захист проводимо препаратом Ortiva.

  Морквяна муха проявляється на молодих рослинах, які жовтіють і відмирають. На поверхні кореня, головним чином у його верхній третині, зовні помітні ходоподібні пошкодження з личинками мух. Пошкоджені рослини гниють під час зберігання. Зараз захист неможливий. Раніше проводився препаратом Dursban 10 G.

  М'яка гниль моркви спричинена неправильним зберіганням коренеплодів у вологому середовищі. Морква перетворюється на кашоподібну смердючу масу. Перед закладанням на зберігання моркву оглядаємо і очищаємо від залишків ґрунту.

  При ураженні нематодами корені моркви деформовані і утворюють надмірну кількість бічних коренів. Посів чорнобривців може значно знизити наявність нематод у ґрунті. Також дотримуємося сівозміни.

  Борошниста роса проявляється на всіх надземних частинах (листках, черешках, стеблах, суцвіттях і насінні) білуватими борошнистими нальотами. Захист від борошнистої роси селерових проводимо препаратом Ortiva.

• Ранні сорти збираємо від 8-го тижня після висаджування. Пізні сорти потребують іноді до 11 тижнів. Збір проводимо вручну видираючи або можемо обережно допомагати вилами так, щоб не пошкодити корені рослин.