Редиска для ранньої культури Faraon

Raphanus sativus - Faraon

Редиска – це коренева рослина родом з Японії. Вона характеризується своїм смаком і невибагливістю до вирощування. Її пікантний смак походить від гірчичної олії, яка сприятливо впливає на травлення. Містить велику кількість вітаміну C та фолієвої кислоти. Також містить кальцій, сірку, каротин, калій та вітамін B. Редиска діє антибактеріально, знищує грибки в кишечнику, слизовій оболонці та шлунку, знижує холестерин, виводить слиз при кашлі, усуває запори та діє проти метеоризму. Крім того, редиска підходить для дієт, оскільки містить мінімальну кількість жиру. На кухні користується великою популярністю. Найкраще вживати свіжою, наприклад, у салатах, намазках.

Як вирощувати редиску

• Для ранніх посівів у відкритий грунт доцільно вибирати сонячні місця, для літніх – скоріше затінені. Редиску поливаємо вранці та ввечері. Щоб запобігти розтріскуванню бульбочок, доцільно поливом обмежити коливання вологості грунту. Під час вегетації очищаємо грядки від бур'янів і обережно прорихлюємо.

• Весняний посів на грядки проводимо, як тільки грунт підсохне. Висіваємо в рядки на відстані 15–20 см та на глибину 1 см. Після появи сходів і утворення сім'ядольних листків проріджуємо на 3–4 см.

  Редиску можна вирощувати у теплій теплиці чи парнику з лютого. У цьому випадку висіваємо в рядки на відстані приблизно 10 см. Після появи сходів рослини також проріджуємо.

• Для вирощування редиски підходить проникний, легкий до середньо важкий, глибоко оброблений грунт, багатий на гумус і з достатньою кількістю вологи.

• Редиску не удобрюємо гноєм. В іншому випадку в ній накопичуються нітрати, які небезпечні для людського організму. Редиску під час вегетації не удобрюємо. Доцільно використовувати її як попередню культуру.

• У загущених посівах загрожує ураження грибковою хворобою кореневої шийки сіянців, відомою як чорна ніжка. Уражена шийка буріє, і рослини гинуть. Посів проводимо розріджений і підтримуємо лише помірну вологість.

  З нерегулярним поливом пов'язане розтріскування бульбочок, яке розвивається, наприклад, при дощах після тривалої посухи.

  Мухи-мінери, личинки яких утворюють ходи в головках коренів, є значними шкідниками редиски. Нетканий матеріал завадить мухам відкласти яйця на кореневу шийку редиски. З хімічного захисту доцільно використовувати Sumithion Super. Регулярний полив також запобігає ураженню блішками, які об'їдають листя.

• Редиску збираємо за потреби, коли вона дозріла. Стиглість визначаємо за розміром бульбочки.