Квасоля в'юнка Blauhilde

Phaseolus vulgaris - Blauhilde

Однорічна рослина родом з тропічних регіонів Америки. Має виткий стебло, яке може досягати висоти 1,5 - 2 метри. Плодом є стручок, який містить різну кількість насінин ниркоподібної форми. Залежно від сорту вони відрізняються кольором та розміром. Насіння квасолі отруйне. Воно містить речовину фазин. Вона зникає при варінні. Тому ми не вживаємо неварене насіння. Квіти білого, рожевого, жовтого чи фіолетового кольору утворюють негусті грона. Цвіте з червня по серпень.

Квасоля містить джерело амінокислот та аскорбінову кислоту. Квасоля використовується при лікуванні легких форм цукрового діабету, має сечогінну дію і підходить також при інфекціях сечовивідних шляхів.

Як вирощувати квасолю

• Це теплолюбна рослина, тому висаджуємо її на сонячному місці, захищеному від вітру. В період цвітіння квасоля потребує температури в межах 20–25 градусів Цельсія. Квасоля вимоглива до поливу, грунт не повинен пересихати, але водночас не повинен бути надмірно зволоженим! Всі види квасолі потребують опори. Декоративні види гарно виглядатимуть на перголах, парканах чи в контейнерах з конструкціями для плетіння. Харчові сорти висаджуємо біля жердин або створюємо з мотузки місце для їх підв'язування. Грунт навколо рослини розпушуємо та утримуємо без бур'янів. Регулярний збір стручків стимулює утворення нових плодів.

• Насіння висіваємо в березні. Насіння садимо у водопроникний поживний субстрат і розміщуємо на світлому місці. Квасоля вимагає тепла для проростання, тому підходить теплиця або парник. На постійне місце квасолю висіваємо після 15 травня, коли не загрожує промерзання.

  Кущові сорти висіваємо по 3-4 насінини в підготовлені лунки глибиною приблизно 5 см. На відстані близько 20 см одна від одної.

  Виткі сорти висіваємо по 5 насінин у лунки глибиною 5 см і залежно від типу опори на відстані до метра одна від одної.

• Підходять легкі піщано-глинисті грунти з достатньою кількістю грунтових мікроорганізмів та поживних речовин. Ідеальний pH близько 6,5.

• Використовуємо NPK добрива з низьким вмістом азоту. Навесні рекомендується внести на ділянку з квасолею 3 кг азоту на м2, 3–4 кг P2O5/м2 і 11 кг K2O/м2 одноразово. Якщо квасоля вирощується в поживному грунті, добрива можна не застосовувати взагалі.

• Найсерйознішим захворюванням квасолі є антракноз. На молодих стручках з'являються коричневі плями, що збільшуються, міцелій проникає всередину стручка і вражає насіння, утворюючи на ньому жовто-коричневі або червоно-коричневі плями. Боротьбу проводимо хімічними препаратами - фунгіцидами та знищенням післязбиральних решток.

  Квасоля також може вражатися іншими грибковими або бактеріальними інфекціями, такими як сіра гниль, коричнева плямистість листя, бактеріальна плямистість, іржа квасолі та інші.

  Паросткова муха - це муха, личинки якої вражають сім'ядольні листки та верхівку рослини ще в грунті, особливо за прохолодної, вологої погоди. Відповідним захистом є протруювання насіння інсектицидами.

  Невеликий темний жук - зерноїд квасолевий вражає насіння, в якому зимує. Призводить до псування врожаю. Відповідним захистом є розміщення вилущеного насіння в морозильну камеру (при температурі –10 °C жуки гинуть за 10-14 днів, при морозі –17 °C вже за 8 годин).

• Збір на зерно проводимо, коли стручки висихають, а насіння стає твердим, добре визрілим і повністю забарвленим.

  Для кулінарного використання збираємо ще недозрілі стручки, які при легкому згинанні тріскаються.