Горох мозковий

Pisum sativum

Горох вирощували ще в добу неоліту, сьогодні його культивують практично по всьому світу. Містить багато вітамінів і активних речовин, які допомагають нам підвищити захисні сили всього організму. Є також джерелом білків і вітамінів C, B, кальцію, калію, фосфору, магнію тощо. Належить до однорічних культур. Ця стручкова овоч належить до родини бобових. Квіти білі, а плід – стручок. Зерна можуть бути світло- або темно-зеленими.

Горох можна поділити на три культивовані групи. Горох мозковий, насіння якого підходить для заморожування та свіжого приготування на кухні. Горох цукровий, де для споживання використовується весь стручок разом із насінням. Горох гладкозерний, який має високий вміст крохмалю. Підходить для термічної обробки, наприклад, для супів. За строками дозрівання розрізняють дуже ранні сорти, ранні, середньоранні, середньопізні та пізні сорти.

Як вирощувати горох

• Потребує світлого місця, але не прямого спекотного сонця. Горох належить до холодостійких рослин. Найкраще росте при температурі 13 – 18 °C. Це не означає, що витримує морози. Рясно поливаємо особливо під час цвітіння та формування стручків. Ґрунт ніколи не повинен повністю висихати. Посуха не підходить гороху. Горох належить до в'ючких рослин, тому потрібно забезпечити йому опору. Якщо вирощуємо горох у рядках - натягуємо між ними мотузку. Горох задовольнить будь-яка опора - паркан, пергола, дерев'яна рейка. Навколо посадки регулярно розпушуємо ґрунт і видаляємо бур'яни.

• Посів проводимо рано навесні, найкраще наприкінці березня або на початку квітня. Мозковий горох висіваємо з квітня по червень. Висіваємо на підготовлену ділянку в рядки на відстані 15 - 30 см, по зернах 4 -6 см одне від одного. Насіння висіваємо на глибину 5 - 7 см.

• Ґрунт повинен бути проникним, добре обробленим із достатньою кількістю поживних речовин. Не повинен швидко пересихати, але водночас не повинен довго залишатися переувлажненим.

• Перед посадкою удобрюємо ґрунт дозрілим компостом або перепрілим гноєм.

  Застосовуємо за потребою фосфорні та калійні добрива. Доза 20 кг N, 50 кг P, 120 кг K на гектар. Якщо ґрунт перед посівом був належним чином удобрений, не потрібно підживлювати під час вегетації.

• Гороховий зерноїд - його личинки проїдають отвори в насінні. У кожному зерні перебуває лише одна личинка. Личинки пошкоджують зерна, знижують урожай, якість і схожість гороху. Дорослі жуки поїдають пилок, пелюстки віночка або тичинки гороху. Хімічний захист - обприскування під час цвітіння, коли перші дві квітки на стеблі відцвітають і починає формуватися перший стручок. Профілактика - відповідний ранній посів гороху.

  Смугастий бульбочковий довгоносик - пошкоджує листя. Листові пластинки рівномірно об'їдені з країв. Личинки цього жука також пошкоджують рослини, живуть у бульбочкових наростах на коренях і руйнують їх. Доречний захист - обприскування препаратами Karate або Sumithion та арсеновими препаратами.

  Дротяники - личинки жуків-ковалів. Рослини в'януть у рядках чи осередками. Висіяне насіння взагалі не сходить. Коріння пошкоджене, видно характерні ходи. Личинки циліндричні й тверді, блискучі, жовто-коричневі та близько трьох сантиметрів завбільшки. Хімічний захист не дуже ефективний. Якщо з'явилися дротяники, регулярно й глибше перекопуємо ґрунт і не залишаємо його в спокої навіть після збирання врожаю. Також допоможе внесення азотного вапна.

  Іншим ворогом гороху є птахи, особливо сойки, голуби. У цьому випадку застосовуємо відлякувачі, пастки чи сітки.

• Збирання врожаю відбувається приблизно з середини червня до середини липня залежно від ранньостиглості висіяних сортів.

  Ранні сорти збираємо вже з 12-го тижня після посадки.

  Цукровий горох збираємо, як тільки в стручках з'являться солодкі великі горошини. Доцільно просто спробувати один стручок, щоб перевірити, чи достатньо він дозрів.