Редиска червона SAXA 2

Raphanus sativus

Редиска — коренеплідна овочева культура родом з Японії. Вона характеризується своїм смаком і є невибагливою у вирощуванні. Її пікантний смак походить від гірчичної олії, яка сприятливо впливає на травлення. Містить велику кількість вітамінів C та фолієвої кислоти. Також містить кальцій, сірку, каротин, калій та вітамін B. Редиска діє антибактеріально, водночас знищує грибки в кишечнику, слизовій оболонці та шлунку, знижує холестерин, розріджує слиз при кашлі, усуває запори та діє проти метеоризму. Крім того, вона підходить для дієт, оскільки містить мінімум жиру. У кулінарії користується великою популярністю. Найкраща, коли споживається свіжою, наприклад, у салатах, намазках.

Як вирощувати редиску

• Для ранніх посівів у відкритий грунт доцільно вибирати сонячні місця, для літніх — швидше затінені. Редиску поливаємо вранці та ввечері. Щоб запобігти розтріскуванню бульбочок, доцільно поливом обмежити коливання вологості грунту. Під час вегетації очищуємо грядки з редискою від бур'янів та обережно їх розпушуємо.

• Весняний посів на грядки проводимо, як тільки грунт підсохне. Висіваємо в рядки на відстані 15 – 20 см та на глибину 1 см. Після сходів та утворення сім'ядольних листків проріджуємо на 3 – 4 см.

  Редиску можна вирощувати розсадою у теплій теплиці чи парнику з лютого. У цьому випадку висіваємо в рядки на відстані приблизно 10 см. Після сходів рослини також проріджуємо.

• Для вирощування редиски підходить проникний, легкий до середньоважкий, глибоко оброблений грунт, який багатий на гумус та має достатню вологість.

• Редиску не удобрюємо гноєм. Вони накопичували б нітрати, які є небезпечними для людського організму. Редиску під час вегетації не удобрюємо. Доцільно використовувати її як попередню культуру.

• У загущених посівах загрожує ураження грибковим захворюванням коренєвої шийки сіянців, відомим як чорна ніжка. Уражена шийка буріє, і рослини гинуть. Посів закладаємо рідкий та підтримуємо лише помірну вологість.

  З нерегулярним поливом пов'язане розтріскування бульбочок, яке розвивається, наприклад, при дощах після тривалого періоду посухи.

  Капустяна муха, личинки якої утворюють ходи в головках коренів, є значним шкідником редиски. Нетканий матеріал завадить мухам відкладати яйця на коренєві шийки редиски. З хімічного захисту доцільно використовувати Sumithion Super. Регулярний полив також запобігає ураженню блішками, які обгризають листя.

• Редиску збираємо за потребою, коли вона дозріла. Зрілість визначаємо за розміром бульбочки.