Горох цукровий Legumes

Pisum sativum - Бобові

Горох вирощували ще в епоху неоліту, нині його вирощують майже по всьому світу. Він містить багато вітамінів та корисних речовин, які допомагають нам зміцнити імунітет всього організму. Також є джерелом білків та вітамінів C, B, кальцію, калію, фосфору, магнію тощо. Належить до однорічних культур. Ця бобова культура належить до родини бобових. Квіти білі, а плід - стручок. Зерна можуть бути світло- або темно-зеленими.

Горох можна поділити на три групи. Горох лущильний, насіння якого придатне для заморожування та свіжого приготування на кухні. Горох цукровий, коли для вживання використовується весь стручок разом із насінням. Горох круглозернистий, який має високий вміст крохмалю. Підходить для термічної обробки, наприклад, для супів. За терміном дозрівання розрізняють дуже ранні сорти, ранні, середньоранні, середньопізні та пізні сорти.

Як вирощувати горох

• Потребує світлого місця, але не прямого спекотного сонця. Горох належить до холодостійких рослин. Найкраще йому при температурі 13–18 °C. Це не означає, що він витримує мороз. Рясно поливаємо особливо під час цвітіння та формування стручків. Ґрунт ніколи не повинен повністю висихати. Посуха не підходить для гороху. Горох належить до в'юнких рослин, тому необхідно забезпечити йому опору. Якщо вирощуємо горох у рядах - натягуємо між ними шнурок. Горох задовольниться будь-якою опорою - паркан, пергола, дерев'яна планка. Довкола висадки регулярно розпушуємо ґрунт та видаляємо бур'яни.

• Посів проводимо рано навесні, найкраще наприкінці березня до початку квітня. Лущильний горох висіваємо з квітня до червня. Висіваємо на підготовлену ділянку рядами на відстані 15–30 см, між зернами 4–6 см один від одного. Насіння висіваємо на глибину 5–7 см.

• Ґрунт повинен бути проникним, добре оброблений з достатньою кількістю поживних речовин. Не повинен швидко висихати, але також не повинен довго залишатися переувлажненим.

• Перед посадкою удобрюємо ґрунт дозрілим компостом або перепрілим гноєм.

  За потребою вносимо фосфорні та калійні добрива. Доза 20 кг N, 50 кг P, 120 кг K на гектар. Якщо ґрунт перед посівом був належно удобрений, під час вегетації додаткове підживлення не потрібне.

• Гороховий зерноїд - його личинки проїдають отвори в насінні. У кожному зерні мешкає лише одна личинка. Личинки пошкоджують зерна, знижують урожай, якість та схожість гороху. Дорослі жуки поїдають пилок, пелюстки або тичинки гороху. Хімічний захист - обприскування під час цвітіння, коли перші дві квітки на стеблі відцвітають і починає формуватися перший стручок. Профілактика - відповідний превентивний ранній посів гороху.

  Смугастий бульбочковий довгоносик - пошкоджує листя. Листові пластинки рівномірно об'їдені з країв. Личинки цього жука також пошкоджують рослини, живуть у бульбочкових наростах на коренях і знищують їх. Відповідний захист - обприскування препаратами Karate або Sumithion та миш'яковими препаратами.

  Дротяники - личинки жуків-ковалів. Рослини в'януть рядами або вогнищами. Посіяне насіння взагалі не сходить. Коріння пошкоджене, видно характерні ходи. Личинки циліндричні й тверді, блискучі, жовто-коричневі й близько трьох сантиметрів завбільшки. Хімічний захист не дуже ефективний. Якщо дротяники з'являються, регулярно та глибше перекопуємо ґрунт і не залишаємо його в спокої навіть після збору врожаю. Також допоможе внесення азотного вапна.

  Іншим ворогом гороху є птахи, особливо сойки, голуби. У цьому випадку застосовуємо відлякувачі, пастки чи сітки.

• Збір врожаю проводиться приблизно з половини червня до половини липня залежно від раннестиглості висіяних сортів.

  Ранні сорти збираємо вже з 12-го тижня після висадки.

  Цукровий горох збираємо, як тільки у стручках з'являться солодкі великі горошини. Доцільно просто спробувати один стручок, щоб перевірити, чи вони достатньо дозріли.