Вирощування гливи вдома: солома, колоди, умови росту

Глива: не треба йти до лісу, виростіть її вдома

Глива устрична – це популярний їстівний гриб, який можна успішно вирощувати в домашніх умовах. На відміну від лісових грибів, вам не потрібно чекати на сезон або шукати підходящі місця для збору. З правильним субстратом та умовами ви зможете насолоджуватися свіжими грибами цілий рік.

Чому варто вирощувати гливу вдома?

Домашнє вирощування глив має багато переваг:

Доступність цілий рік – незалежно від сезону
Екологічна чистота – ви контролюєте умови вирощування
Економія – дешевше, ніж купувати в магазині
Свіжість – гриби завжди щойно зібрані
Простота догляду – не потребує багато часу

Що потрібно для вирощування глив?

Для успішного вирощування глив у домашніх умовах вам знадобиться:

Грибний міцелій або готовий субстрат з міцелієм
Підходящий субстрат – солома, тирса, кавова гуща або спеціальні суміші
Вологість – 80-90% для оптимального росту
Температура – 15-25°C залежно від стадії росту
Непряме освітлення – глива не потребує прямого сонячного світла

Основні етапи вирощування

1. Підготовка субстрату

Субстрат потрібно пастеризувати, щоб знищити небажані бактерії та спори інших грибів. Найпростіший метод – залити субстрат окропом і залишити на кілька годин.

2. Інокуляція міцелієм

Після охолодження субстрату до кімнатної температури змішайте його з грибним міцелієм. Використовуйте приблизно 5-10% міцелію від ваги субстрату.

3. Період інкубації

Розмістіть інокульований субстрат у темному місці з температурою 20-25°C. Протягом 2-3 тижнів міцелій проросте через весь субстрат, утворюючи білу грибницю.

4. Плодоношення

Після повного пророщення перенесіть субстрат у світліше місце з температурою 15-20°C та високою вологістю. Зрошуйте гриби 2-3 рази на день. Перші плодові тіла з'являться через 5-7 днів.

Поради для успішного вирощування

Підтримуйте вологість – використовуйте розпилювач води
Забезпечте свіже повітря – провітрюйте приміщення щодня
Уникайте прямого сонця – глива віддає перевагу розсіяному світлу
Дотримуйтесь чистоти – це запобігає розвитку шкідливих організмів
Збирайте вчасно – коли капелюшки ще не повністю розкрилися

Найпоширеніші помилки

Початківці часто стикаються з такими проблемами:

Недостатня вологість – гриби всихають або не ростуть
Надмірна вологість – розвиток цвілі та бактерій
Висока температура – міцелій може загинути
Забруднений субстрат – конкуренція з небажаними організмами

Врожайність та зберігання

З одного блоку субстрату можна отримати 2-3 хвилі врожаю. Перша хвиля зазвичай найбільш продуктивна. Свіжі глива можна зберігати в холодильнику до тижня, а також їх можна заморожувати або сушити для довготривалого зберігання.

Харчова цінність глив

Глива устрична – це не тільки смачний, а й корисний продукт:

Багата на білок – чудова альтернатива м'ясу
Містить вітаміни групи B – важливі для нервової системи
Низька калорійність – підходить для дієтичного харчування
Антиоксиданти – підтримують імунну систему

Домашнє вирощування глив – це цікавий та корисний досвід, який забезпечить вас свіжими грибами протягом усього року. Почніть з невеликого обсягу, і ви швидко побачите, наскільки це просто та вигідно!

Коротко: Гливу вирощують удома двома способами – у мішках із пастеризованою соломою або на колодах листяних дерев. Потрібна температура 15–25 °C і вологість 80–90 %. Міцелій проростає субстрат за 2–3 тижні, перші плодові тіла з'являються через 5–7 днів. З однієї упаковки посівного субстрату отримаєте приблизно 2–4 кг грибів.

Температура росту	15–25 °C (плодоношення 15–20 °C)
Вологість повітря	80–90 %
Інкубація міцелію	2–3 тижні в темряві при 20–25 °C
Урожай з упаковки субстрату	приблизно 2–4 кг, плодоношення 3–4 місяці
Колоди для вирощування	діаметр від 15 см, довжина 30–40 см, 5–10 отворів 1,5–2 см
Плодоношення на деревині	м'яка деревина 3 роки, тверда 5 років

Глива устрична (лат. Pleurotus ostreatus) - це їстівний деревозруйнівний гриб, що належить до родини гливових (лат. Pleurotaceae). Його батьківщиною є Китай, але зараз він поширений по всьому світу, росте в помірному поясі та в субтропічних лісах.

Як насправді виглядає глива

Капелюшки глив устричних нагадують за формою і кольором великі устриці. Подібність до устриці дала цьому грибу його видову назву. У молодому віці капелюшки глив устричних склепінчасті з підігнутим краєм, пізніше стають віялоподібними, досягають ширини 5 - 25 см. Край стає гострим. Забарвлення капелюшків змінне - від білуватого, сіро-синюватого, сіро-коричневого до коричневого кольору.

Забарвлення залежить від умов росту, вологості повітря та від конкретного сорту. Капелюшки виростають, як і у більшості інших глив, гронами, рядами або шарами один над одним. Окремі грона можуть досягати ваги до кількох кілограмів. Пластинки глив низькі, м'які і густі, спадаючі на ніжку. Біля ніжки вони розгалужені вилкоподібно. Молоді пластинки білого кольору, з віком сіріють.

Ніжка цього гриба дуже коротка, завдовжки лише 1 - 4 см і завтовшки близько 1 - 3 см. Ніжка дуже тверда, біла, пізніше сіріє. М'якоть чисто біла, дуже пружна і соковита. Забарвлення після розрізу не змінюється. Смак глив солодкуватий, аромат приємно грибний. Спори глив устричних безбарвні, циліндричні і гладкі.

Глива в природі росте з кінця літа до зими. При м'якій зимі її часто можна знайти і навесні на живих або відмерлих стовбурах листяних дерев. Найкраще вона росте на буках, вербах, горіхах, горобинах, березах і тополях. Зараз це один з найбільш масово вирощуваних грибів як у домашніх, так і в лабораторних умовах. Нині найбільшими виробниками глив в лабораторних умовах є Китай, Філіппіни, Таїланд, Пакистан, Нігерія та США.

У минулому проводилися дослідження щодо вирощування глив устричних і в Чехії. Великий бум настав після 1982 року, коли тут були закладені великі грибниці. Після листопада 1989 року грибниці почали занепадати через відкриття кордонів і імпорт глив з інших країн. Глива є третім найчастіше вирощуваним грибом у всьому світі.

Види глив

Іншими видами глив є, крім глив устричних, глива легенева (лат. Pleurotus pulmonarius), глива мисковидна (лат. Pleurotus cornucopiae), глива шапочкова (лат. Pleurotus calyptratus), глива дубова (лат. Pleurotus dryinus), глива степова (лат. Pleurotus eryngii) та глива рожева (лат. Pleurotus djamour).

Сестрою гливи устричної вважається глива легенева. Вони ростуть в один і той же час і в тих самих місцях. Її капелюшок шириною 5-12 см, опуклий, часто віялоподібний. Поверхня біля краю ребриста, іноді розірвана. Молоді гриби білуватого кольору, старші - темно-коричневі. З одного пенька може виростати кілька капелюшків. Пластинки дуже високі, м'якуш білий. Глива легенева має універсальне застосування.

Глива чашоподібна має капелюшок шириною 4-10 см. У молодому віці капелюшок опуклий з підігнутим краєм, у дорослому стані буває плоским, в центрі вдавленим аж до лійкоподібного. Колір капелюшка може бути білуватим, пласко-жовтим чи коричневим. Поверхня капелюшка гладенька і гола. Ніжка довга і широка, центральна або ексцентрична. Споровий порошок білий з фіолетовим відтінком. Глива чашоподібна зустрічається з весни до осені на стовбурах листяних дерев, найчастіше дубів і буків. Поширена по всьому помірному поясу північної півкулі. Підходить для супів і для маринування в оцті.

Глива покривальцева (вуалева) є порівняно рідкісною. Росте на мертвій деревині осики. Капелюшок цієї гливи ковпачкоподібно випуклий і прирослий боком до стовбура. Досягає 3-9 см в діаметрі. Поверхня капелюшка гладенька, у віці на краю залишаються залишки покривальця. Капелюшок бежевого або світло коричнево-сірого кольору. Росте в липні - жовтні. Зустрічається тільки в Європі. Глива покривальцева хоч і їстівна, але через свою дуже рідкісну появу не збирається.

Глива дубова оманює своєю видовою назвою, тому що частіше, ніж на дубах, її можна знайти на яблунях. Її капелюшок має діаметр 4-15 см, має лускату поверхню з білуватим до сіруватого кольором. Глива дубова росте на стовбурах і пеньках з серпня до листопада. Цей вид гливи також їстівний, але через свою жорсткість не дуже популярний.

Глива степова іноді називається королівською гливою. Цей вид можна виростити вдома на солом'яному субстраті. В природі зустрічається рідко. Її капелюшок плоскіший, напівкулястий. Впізнавальною ознакою є тонкий підігнутий край. Колір змінюється від білуватого, коричнюватого до сіруватого. Молодші плодові тіла на дотик повстисті, в сухому середовищі може статися розтріскування капелюшків. В природі поява цього гриба рідкісна. З везінням його можна знайти з весни до осені на коренях борщівника і на степовому різнотраві.

Глива рожева походить з південно-східної Азії. Вона дуже смачна і також дуже корисна. Доведено сприятливий вплив проти цивілізаційних хвороб, завдяки вмісту глюканів підвищує стійкість організму до вірусних інфекцій і запобігає або уповільнює ріст деяких типів злоякісних пухлин. Для росту потребує вищих температур, ніж інші види глив.

У власному городі ви можете завдяки нашому інтернет-магазину виростити гливу устричну бежевого та сірого забарвлення, гливу чашоподібну та гливу рожеву. Глива вирощується двома способами - у мішках на соломі та на дерев'яних колодах.

Вирощування глив у мішках на соломі

Вирощування глив у мішках на соломі дуже просте і з цим впорається навіть початківець. Таким способом ви можете вирощувати гливу протягом усього року.

1.) Спершу підготуйте солому, яку стерилізуйте окропом, щоб позбавити її бактерій, цвілі та інших грибів. Потім дайте соломі охолонути і повторіть процес стерилізації ще раз.

2.) Саме щеплення можна розпочинати лише після того, як солома охолоне до температури нижче 30 °C. Щеплення соломи відбувається так, що у великий мішок приблизно 50 x 100 см почергово викладаєте солому та подрібнений посівний субстрат. Одна упаковка посівного субстрату вистачає приблизно на 15 - 20 кг зволоженої соломи. Наповнений мішок закрийте, найкраще зав'яжіть.

3.) Гострим предметом зробіть у мішку надрізи розміром 3 - 5 см, загалом приблизно 10 надрізів на один мішок. У приміщенні з низькою вологістю повітря зробіть менше надрізів, щоб солома не пересихала. Мішок з інокульованою соломою помістіть у напівтінь, щоб на нього не світило сонце.

4.) Гливам найкраще росте за температури 15 - 25 °C. Чим вищу температуру ви забезпечите гливам, тим швидше глива буде рости, але також тим швидше виснажаться поживні речовини з соломи. Якщо ви захочете знизити швидкість росту нових плодових тіл, перенесіть мішок з соломою у прохолодніше місце. Таким чином глива плодоносить приблизно 3 - 4 місяці, потім поживні речовини виснажуються і необхідно закласти нову культуру. З однієї упаковки посівного субстрату ви можете виростити приблизно 2 - 4 кг глив.

Вирощування глив на деревині

Другим способом вирощування глив є їх вирощування на дерев'яних колодах. При використанні цього методу вирощування ви отримаєте урожай лише 1 раз на рік, але протягом декількох років поспіль.

1.) У перший рік ви закладаєте гливу у колоду, а в наступні роки вже тільки збираєте плодові тіла. Щоб гливи добре росли, потрібно вибрати правильну деревину. Використовується свіжа деревина листяних дерев, яка має бути зрубана в період вегетаційного спокою. Найбільш підходящими видами є тополя, береза, вільха, дуб, бук, граб або верба. Придатна також деревина плодових дерев за винятком яблуні та горіха. Від зрубування дерева в ідеальному випадку не має минути більше 1 - 2 місяців, щоб деревина все ще мала свою природну вологість.

2.) Для вирощування використовуються стовбури та гілки діаметром від 15 см, довжиною 30 - 40 см. Щеплення міцелієм глива повинно відбутися одразу після розрізання на колоди. У одній колоді висвердліть 5 - 10 отворів шириною 1,5 - 2 см і глибиною 2 - 3 см. Не свердліть отвори більшими, оскільки необхідно, щоб міцелій контактував якомога щільніше з деревиною, щоб не висох раніше, ніж почне проростати. Якщо ви закладатимете більше колод, підготуйте яму глибиною близько 2 м і шириною близько 1 м.

3.) Дно ями покрийте поліетиленовою плівкою і під кожну колоду розстеліть тонкий шар міцелію. Одну на одну ставте завжди 2 - 3 колоди. До верхньої колоди прибийте дерев'яний кружок товщиною 1 - 2 см. Після укладання колод яму накрийте дошками і розстеліть на них плівку, яку ще накрийте гілками та землею. Таким способом ви забезпечите міцелію глива стабільну температуру і достатню вологість. У спекотні літні дні стелю іноді зрошуйте водою.

4.) Плодові тіла з'являться тоді, коли нічні температури опустяться нижче 10 - 12 °C. У цей час скосіть траву навколо колод і обережно їх відкрийте, за потреби поливайте. Збирайте плодові тіла розміром з дитячу долоню, намагайтеся не пошкодити кору колод. Тривалість плодоношення залежить від твердості деревини - м'яка деревина плодоносить 3 роки, тверда 5 років.

5.) Невелику кількість колод можна підготувати і в підвалі. Підходять вологі підвали зі стабільною температурою в діапазоні близько 8 - 15 °C. На дно мішка з щільної плівки покладіть цеглу, налийте в нього 2 - 3 літри води і на цеглу поставте 2 - 3 колоди, які ви переклали міцелієм. Плівка захистить колоди від висихання.

6.) Міцелій проросте колодою приблизно за 4 місяці. Правильно пророслі колоди зрослися міцелієм, і на їх поверхні є біле ватоподібне міцеліум глива. Такі підготовлені колоди винесіть назовні у вологіше місце без вітру, найкраще під дерева. У цьому місці викопайте ями глибиною 15 - 20 см на відстані 40 - 50 см одна від одної. У підготовлені ямки поставте колоди так, щоб приблизно половина виступала назовні. У теплий і сухий період поливайте колоду 1 раз на тиждень. Потім лише чекайте, поки почнуть рости перші плодові тіла.

Лікувальні властивості глива

Глива містить специфічний ß-d-глюкан (плеуран), який здатний активувати клітинну імунну систему. Глюкани з глива діють противірусно та протизапально, сприяють зниженню холестерину. Іншою групою активних речовин, що містяться в гливі, є терпени з антибіотичною та протипухлинною активністю.

У плодових тілах гливи також міститься ловастатин, який значно знижує рівень холестерину в крові. Глива діє проти запальних, вірусних, бактеріальних та грибкових захворювань. Сприятливо впливає на лікування геморою, варикозного розширення вен, виразок гомілки, опіків, екзем та шкірних алергій.

Профілактично діє проти онкологічних захворювань, а також проти радіоактивного та УФ-випромінювання. Споживання гливи рекомендується також як профілактика серцевих захворювань. Включіть гливу устричну до свого раціону і приготуйте, наприклад, суп.

До небажаних побічних ефектів можуть належати шлункові розлади, які може спричинити невелика кількість арабітолу, що міститься в гливі. Тому у виключно рідкісних випадках може виникнути діарея.