Горох цукровий

Pisum sativum

Походить зі Східної Азії, а під час міграції народів на захід поширився в Малу Азію та Європу. Цей горошок належить до групи вирощуваних виключно для зелених стручків та недозрілого соковитого насіння. Стручки зеленого кольору дрібні, приблизно 4–6 см завдовжки, дуже крихкі та соковиті. Насіння дуже солодке та ніжне на смак, як і шкірка. Можна заморожувати. Стручки споживаємо недозрілими та повністю цілими, на відміну від традиційного зеленого горошку. Містить насамперед вітамін C, вітаміни групи B, фосфор, цинк та залізо.

Як вирощувати горошок

• Горошок можна вирощувати разом, наприклад, з редискою, салатом, кольрабі, морквою, кабачками або огірками. Не підходять для нього цибулеві, картопля та помідори. Горох – холодостійка рослина, найкраще себе почуває при температурі 13 – 18 °C. Потребує сонячного розташування. Для горошку необхідна опора. Ґрунт повинен бути постійно принаймні вологим. Ділянку тримаємо без бур'янів, регулярно розпушуємо. Зрошуємо лише в разі потреби за екстремальної посухи.

• Насіння висіваємо безпосередньо на місце з березня по квітень, на глибину 5–7 см з інтервалом 20–25×4–6 см. Найкращим терміном для початку вирощування є межа березня та квітня.

• Підходять середньоважкі ґрунти. Достатньо вологоутримуючі. Оптимальний pH 6,5–7,5.

• Ґрунт не потрібно додатково удобрювати. Горох засвоює навіть важкодоступні поживні речовини з ґрунтового профілю.

• Серед найпоширеніших шкідників, що зустрічаються на горосі, – горохова попелиця, гороховий зерноїд чи бобовий зерноїд. Проти цих шкідників можна використовувати, наприклад, препарати Pirimor 50 WG чи Decis Mega.

• Збираємо цілі стручки приблизно через 3 тижні після цвітіння.