Баклажан – це не просто здоровий овоч

Паслін (Solanum) належить до родини пасльонових (Solanaceae), яка включає багато родів цих рослин, від однорічних, дворічних і багаторічників до напівчагарників, чагарників і ліан. За винятком арктичних регіонів, пасльонові рослини поширені по всьому світу, особливо в субтропічних і тропічних областях. До роду паслін входить понад 1500 видів, з яких багато є отруйними. На території Чехії це, наприклад, блекота чорна (Hyosciamus niger), беладона звичайна (Atropa bella donna), дурман звичайний (Datura stramonium). Хоча вони отруйні, не заслуговують на повне засудження, адже і вони мають своє застосування. Прикладом може бути беладона звичайна, з листя і коріння якої отримують атропін, що використовується для виробництва атропінових крапель, які застосовуються в офтальмології для розширення зіниць при обстеженні. Серед відомих видів зі їстівними плодами, наприклад, картопля звичайна (Solanum tuberosum), помідор їстівний (Solanum lycopersicum L.) або баклажан (Solanum melongena L.). З менш відомих і вирощуваних видів це, наприклад, тамарило (Solanum betaceum) і пепіно (Solanum muricatum).

• Тамарило, можливо, більш відоме під назвою томатне дерево або французький помідор. Воно менш відоме, але все ж виходить на перший план інтересу деяких виробників. Це вічнозелене дерево заввишки 3-4 метри, родом з Південної Америки. У нас вирощується в контейнерах як однорічна рослина. Любить тепле і сонячне місце. При вирощуванні температура не повинна опускатися нижче 10 °C, тому перед настанням морозів переносимо його в приміщення. Розмножується висіванням насіння. Добре проростає, і молоді рослини швидко ростуть. Тамарило буде радувати нас протягом усього року, оскільки одночасно цвіте і плодоносить. Квіти з біло-рожевим забарвленням приємно пахнуть і зібрані в грондоподібні суцвіття. Оранжево-червоні плоди, 9 см завбільшки, овальні і загострені ягоди є їстівними. Їдять без шкірки, яка гірка, і додають до соусів і супів, до компотів або споживають з цукром і вершками.

• Pepino - сорт дині, який можна вирощувати з опорою або в підвісних горщиках. Цей напівчагарник любить тепло і достатній полив. Pepino чутливий до морозу. Підходящими місцями є балкони та лоджії, найкраще орієнтовані на південь. При вирощуванні можна отримати близько тридцяти плодів вагою по півкілограма з високим вмістом вітаміну C.

• Серед інших видів роду пасльону є паслін крилатий (Solanum alatum), паслін декоративний (Solanum capsicastrum), паслін жасминовий (Solanum jasminoides), паслін чорний (Solanum nigrum), паслін солодко-гіркий (Solanum dulcamara) та багато інших.

Добре відомий паслін - баклажан

Баклажан (Solanum melongena L.) походить з південної Європи, насамперед з Балканів. Там ця красуня вважається королем овочів. Можна зустріти й назви патлажан або синенькі. Відомий сорт „Black Beauty". Він дає смачні плоди з темно-фіолетовою блискучою шкіркою.

Вирощування баклажана

Баклажан має найдовший вегетаційний період серед плодових овочів. Потребує теплого місця та ґрунту з високим вмістом гумусу. У холодніших регіонах його вирощують у теплиці або під плівковими укриттями та садових тунелях. При вирощуванні на грядках вигідно покрити ґрунт чорною плівкою (підходяща плівка), оскільки відбудеться його прогрівання. Водночас не матимемо клопоту з розростанням бур'янів. Розсаду виростимо висівом насіння в ящики або миски, розміщені в теплиці або парнику. Насіння висіваємо в середині березня. Після сходів розсаду пікіруємо в окремі горщики діаметром 10 см або на відстань 8-10 см. Після закінчення приморозків у другій половині травня їх можна висадити на постійне місце на відстані приблизно 40 x 40 см в лунки, до яких можна додати жменю дозрілого компосту. Висаджені рослини добре поливаємо, розпушуємо і надалі регулярно зволожуємо, особливо в період початку збору врожаю. Щоб виростити якісні та сильні плоди, залишаємо на рослині 4 найсильніші пагони з максимум 5-7 плодами, інші зав'язані плоди та квіти виламуємо. Таким чином прискорюємо їх дозрівання та ріст. Коли плід при постукуванні видає глухий звук, настав правильний момент для збирання. Це ще до повної стиглості. Плоди матимуть міцну та смачну м'якоть. Зрізаємо їх разом з плодоніжкою.

Споживання та корисні речовини в баклажані

Баклажан є цінним джерелом вітамінів і мінеральних речовин і водночас дієтичним - має низький вміст калорій. Містить велику кількість каротину, вітамінів групи B, багато калію, заліза, магнію, цинку та марганцю. Під його шкіркою, з якою його споживають, знаходиться рутин, який сприяє зміцненню судин. Загалом має антиоксидантну дію, допомагає знижувати рівень холестерину, добре впливає на кишкову мікрофлору, очищує кров, допомагає при екземах і є природним антибіотиком. Готується термічно обробленим, завдяки чому позбавляється отруйного соланіну. Найпопулярнішими варіантами є баклажан гриль, фарширований, смажений, запечений і маринований.

Рецепт баклажана по-східному...

Нам знадобиться: 400 г молодих баклажанів, сіль, мелений чорний перець, 1 цибулина, 2 зубчики часнику, пшеничне борошно, 40 г жиру, 2 помідори, 100 г грибів, 0,1 л доброго білого вина, 1 чайна ложка цукру, запашний перець, лавровий лист, лимонний сік, 1 чайна ложка крохмалю та м'ясний бульйон.

Баклажани наріжемо тонкими кружальцями, посолимо, додамо мелений чорний перець і залишимо на 2-3 години. Потім баклажани обваляємо в борошні, обсмажуємо на жирі і додаємо дрібно нарізану цибулю з тертим часником і продовжуємо смажити. Додаємо ошпарені та очищені помідори і нарізані скибочками гриби. Підливаємо вином, підсолоджуємо цукром, приправляємо лавровим листом і запашним перцем та додаємо лимонний сік. Загущуємо крохмалем, який розмішуємо у воді, підливаємо м'ясним бульйоном і тушкуємо до м'якості.