Селера коренева ASTERIX F1

Apium graveolens var. Rapaceum

Селера походить із Середземномор'я. Вирощується у трьох формах - селера коренева для соковитих коренів, селера черешкова для соковитих черешків листя або як листова форма для густої листової розетки.

Дворічна рослина з родини селерових. Плоди, як і вся рослина, містять багато ароматичних речовин. Селера є джерелом вітамінів, особливо вітаміну C (листова форма містить навіть у 10 разів більше вітаміну C, ніж бульби), а також B1, B2 та цілий ряд мінеральних речовин. Сильний аромат і смак їй надають ефірні олії, завдяки яким вона також має значні лікувальні властивості. Діє сечогінно та антибактеріально.

У кухні використовується для холодних і теплих страв, підходить до салатів і супів. Багатьом людям її ефірні олії заважають і викликають алергії - законодавство тому відносить її до алергенних рослин.

Черешкову селеру споживаємо сирою, в салатах або можемо прикушувати до м'яса. Найбільше користі нашому організму вона дає у вигляді соку до сніданку. Листова селера використовується для приготування салатів, черешки споживаються вареними і з них видавлюють сирий сік.

Як вирощувати Селеру

• Селера любить сонячні місця, натомість погано росте в тіні, тоді вона не ароматична і легше може бути уражена грибковими хворобами. Протягом усього періоду росту потребує достатнього поливу. Важливий полив при висадці та в другій половині вегетації при наростанні бульби. Бульбову селеру необхідно регулярно розпушувати.

• Тривалий вегетаційний період можна скоротити попереднім вирощуванням розсади. Розсаду не обов'язково вирощувати в опалюваному приміщенні. Для попереднього вирощування до часу висадки підходить теплиця чи зимовий сад. Лютневий чи березневий посів застосовується для селери бульбової, листової і черешкової. Селеру не висаджуємо раніше половини травня на цільове місце.

  Бульбова селера вимагає попереднього вирощування розсади під склом. Ідеальний час для висадки - початок травня, найпізніше половина червня.

  У черешкової селери насіння висіваємо в теплицю або парник. Висадку проводимо в травні на грядку, із схемою 30×30 см. Під час росту черешки підсипаємо землею, щоб вони відбілювалися.

  Листову селеру висіваємо в лютому в теплицю або парник і висаджуємо в травні.

  Насіння проростає два-три тижні при температурі від п'ятнадцяти до двадцяти градусів.

• Вибаглива до поживних речовин та вмісту вапна в ґрунті. Потребує глинистих, гумусних ґрунтів. Листова і черешкова потребують скоріше глинисто-піщаного ґрунту. Оптимальний pH становить 6,5 – 7,5.

• Протягом вегетації підживлюємо багатокомпонентним добривом. Підходить добриво для коренеплідних овочів.

• Із шкідників селеру вражає насамперед морквяна муха, селерова муха. Селеру обробляємо препаратами Basudin (морквяна муха) і Sumithion Super (селерова муха).

  Септоріозна плямистість селери проявляється на листкових пластинах селери, де виникають малі сіро-коричневі плями з жовтою облямівкою та великою кількістю дуже дрібних чорних крапок. Центри плям пізніше коричневіють і засихають.

  Парша бульб селери - це коричневі плями, які збільшуються. Уражена тканина коркуватіє і тріскається. Далі відбувається гнильний розпад бульби. Запобігаємо хворобі так, щоб на тій самій ділянці селеру не вирощувати щонайменше 3 роки. Часткова захист - використання бораксу в дозі близько 20г на 10м2.

  Плямистість листя селери проявляється на старіших листках, з'являються жовтуваті, пізніше жовто-коричневі плями. Листя засихає і відмирає. Проводимо профілактичний захист препаратом Kuprikol.

• Менші бульби селери можна збирати в липні. Листя селери збираємо проріджуванням, щоб залишилася достатня листкова площа.

  Листову селеру починають збирати поступово з липня і лише наприкінці вересня проводимо одноразове збирання врожаю.