Горох Nebel.Evita

Pisum sativum - Evita

Горох вирощували ще в епоху неоліту, нині його культивують майже по всьому світу. Містить багато вітамінів та корисних речовин, які допомагають нам підвищити захисні функції всього організму. Він також є джерелом білків та вітамінів C, B, кальцію, калію, фосфору, магнію тощо. Належить до однорічних культур. Ця бобова культура відноситься до родини бобових. Квіти білі, плід — стручок. Зерна можуть бути світло- або темно-зеленими.

Горох можна поділити на три групи вирощування. Горох мозковий, насіння якого придатне для заморожування та свіжого приготування на кухні. Горох цукровий, коли для вживання використовується весь стручок разом з насінням. Горох круглозерний, який має високий вміст крохмалю. Підходить для термічної обробки, наприклад, для супів. За термінами дозрівання розрізняють дуже ранні сорти, ранні, середньоранні, середньопізні та пізні сорти.

Як вирощувати горох

• Потребує світлого місця, проте не прямого сонячного пекла. Горох належить до холодостійких рослин. Найкраще росте при температурі 13–18 °C. Це не означає, що витримує мороз. Рясно поливаємо особливо під час цвітіння та утворення стручків. Ґрунт ніколи не повинен повністю висихати. Посуха гороху шкодить. Горох належить до в'юнких рослин, тому потрібно забезпечити йому опору. Якщо вирощуємо горох рядами — натягуємо між ними шнур. Горох задовольниться будь-якою опорою — паркан, перґола, дерев'яна рейка. Навколо посадки регулярно розпушуємо ґрунт та видаляємо бур'яни.

• Посів проводимо рано навесні, найкраще наприкінці березня — на початку квітня. Мозковий горох висіваємо з квітня по червень. Висіваємо на підготовлену ділянку рядами на відстані 15–30 см, по зернах 4–6 см одне від одного. Насіння висіваємо на глибину 5–7 см.

• Ґрунт повинен бути водопроникним, добре оброблений з достатньою дозою поживних речовин. Не повинен швидко висихати, але водночас не повинен довго залишатися переувлажненим.

• Перед посадкою удобрюємо ґрунт дозрілим компостом або перепрілим гноєм.

  Застосовуємо за потреби фосфорні та калійні добрива. Доза 20 кг N, 50 кг P, 120 кг K на гектар. Якщо ґрунт перед посівом був належним чином удобрений, під час вегетації додаткове підживлення не потрібне.

• Гороховий зерноїд — його личинки вигризають отвори в насінні. У кожному зерні живе лише одна личинка. Личинки пошкоджують зерна, знижують врожайність, якість та схожість гороху. Дорослі жуки поїдають пилок, пелюстки віночка або тичинки гороху. Хімічний захист — обприскування під час цвітіння, коли перші дві квітки на стеблі відцвіли та починає утворюватися перший стручок. Профілактика — відповідний превентивний ранній посів гороху.

  Смугастий бульбочковий довгоносик — пошкоджує листя. Листові пластинки рівномірно об'їдені з країв. Личинки цього жука також пошкоджують рослини, живуть у бульбочкових наростах на коренях та руйнують їх. Відповідний захист — обприскування препаратами Karate або Sumithion та арсеновими препаратами.

  Дротяники — личинки ковалика. Рослини в'януть рядами або осередками. Висіяне насіння зовсім не сходить. Коріння пошкоджені, видно помітні ходи. Личинки циліндричні та тверді, блискучі, жовто-коричневі, близько трьох сантиметрів завдовжки. Хімічний захист не надто ефективний. Якщо з'явилися дротяники, регулярно та глибше риємо ґрунт і не залишаємо його в спокої навіть після збирання врожаю. Також допомагає удобрення азотним вапном.

  Іншимиворогами гороху є птахи, особливо сойки, голуби. У цьому випадку застосовуємо відлякувачі, пастки чи сітки.

• Збирання врожаю проводиться приблизно з середини червня до середини липня залежно від раннього дозрівання висіяних сортів.

  Ранні сорти збираємо вже з 12-го тижня після висадки.

  Цукровий горох збираємо, як тільки у стручках з'являться солодкі великі горошини. Доцільно просто спробувати один стручок, чи достатньо вони дозріли.