Кислий як щавель

Щавель належить до родини гречкових (Polygonaceae), роду Rumex. Цей рід включає близько 200 видів рослин, які зустрічаються по всьому світу, переважно у північній півкулі.

У нас найпоширенішим є щавель кислий (Rumex acetosa, syn. Acetosa pratensis), іноді відомий також як щавель звичайний або кислиця лучна. Іншим звичайним представником цього роду є щавель кучерявий (Rumex crispus). Обидва зустрічаються переважно на пасовищах і луках з вологим ґрунтом.

Діти часто зривають і куштують щавель. Не дивно, адже його кислий смак справді приємний і освіжаючий. Завдяки цьому він може знайти місце як цікава приправа або овоч і у вашій кухні.

Щавель у кулінарії

Для їжі краще вибирати молоде, світло-зелене листя. Найпридатніші – свіжі весняні листочки. Втім, придатні можна знайти і влітку. Уникаємо старого товстого листя з червонуватими плямами.

Щавель підходить до солоних страв, які ми хочемо урізноманітнити, наприклад замість лимона. Зазвичай використовуємо листя дрібно порізане. Підходить до салатів, супів і соусів, до м'яса птиці або риби.

Якщо при приготуванні яєць додати щавель, підкреслиться колір жовтка і смак білка стане особливим. Чудово смакує і риба, приправлена щавлем, дуже відомий, наприклад, лосось на щавлі, яким пишається французька кухня.

Щавель містить велику кількість щавлевої кислоти, яка міститься майже в кожному листовому овочі та фруктах, але в щавлі у більшій кількості. Тому щодня не вживайте більше 50, максимум 100 г його листя. Кислота може бути нейтралізована його провареванням у молоці, тому щавель найчастіше входить до складу вершкових соусів і супів.

Щавлевий суп

нам потрібно:

- 1 яйце

- шматочок масла

- вершки для варіння

- нарізане листя щавлю (50 г)

- попередньо зварені кубики картоплі

- спеції за смаком (сіль, перець, овочеві приправи, оцет, мускатний горіх)

Приготування:

Нарізане листя щавлю коротко обсмажуємо на маслі. Додаємо спеції (сіль, перець, овочеві приправи, мускатний горіх) і воду. Доводимо до кипіння і варимо близько 5 хвилин, щавель не повинен перевариватися.

Потім додаємо попередньо зварену картоплю і даємо ще 10 хвилин поваритися. У киплячу воду вмішуємо яйце. Залежно від кислотності щавлю можемо додати оцет. Коли суп перестане кипіти, вмішуємо у нього вершки.

Суп подаємо зі свіжим хлібом.

Якщо щавель вам сподобався і ви хотіли б насолоджуватися свіжим листям цілий рік, ви можете виростити його у вазоні або законсервувати про запас - порізаний щавель тушкуємо на жирі (обережно, щоб не переварився - 5 хвилин достатньо) і перекладаємо у банки (підійдуть невеликі). Банки закриваємо і стерилізуємо протягом 10 хвилин при температурі 90 градусів.

Несподівана лікувальна рослина

Особливо у середньовіччі щавель використовувався як лікувальна трава. Він містить велику кількість вітаміну C та провітаміну A, заліза, калію, кальцію та інших елементів. Його також використовують для отримання зеленого харчового барвника.

Щавель найкраще діє свіжим, при сушінні зникають майже всі активні речовини. Єдиний спосіб зберігання - консервування у банках, при якому залишається хоча б частина корисних властивостей. Більшою лікувальною силою володіє щавель кислий, але якщо його не знайдемо, можна використовувати і щавель кучерявий.

Завдяки залізу споживання щавлю допомагає кровотворенню та проти анемії. Підтримує травлення і регулює випорожнення - листя і кореневище м'яко послаблюють, насіння закріплює.

Плоди (насіння) щавлю мають сильну протидіарейну дію, допомагають часто навіть у випадках, коли звичайні промислові ліки не справляються.

Вирощування щавлю

Щавель зазвичай легко знайти у природі, це звичайний бур'ян на луках або полях. Частіше зустрічається на вологих ґрунтах або місцях з надлишком азоту.

Рослину легко впізнати - вона буває висотою 30-100 см, зі стрілоподібним листям. Щавель кучерявий має додатково хвилясті краї листя.

Якщо ми не впевнені, достатньо скуштувати маленький шматочок - якщо кислий, то це правильна рослина, якщо ні, краще шматочок виплюнути.

Збираємо молоде свіже листя, старого і почервонілого уникаємо.

Якщо ви хотіли б мати щавель ближче ніж на луці, його не важко виростити. Достатньо влітку зібрати насіння з відцвілих рослин, дати йому висохнути і посіяти.

Насіння має дуже високу схожість (близько 80%) і ви можете зібрати його про запас - воно залишається схожим навіть кілька десятків років!

Щавель буде рости практично скрізь, де ґрунт не зовсім висохлий, ви можете вирощувати його навіть у вазоні на вікні.

Вам сподобалася стаття? Поділіться нею з друзями!