Сосна як елегантне дерево бонсай

Сосна – це вічнозелене дерево з родини соснових, яке найчастіше вирощується як бонсай у Китаї та Японії, де користується великою повагою та любов'ю. Вирощування бонсай – це філософія, яка вчить людей розумінню природи і самих себе. Сосна є дуже типовою хвойною породою для вирощування в мисці або горщику. Для успішного вирощування сосни як бонсай важливо забезпечити відповідний субстрат, полив та прищипування.

Бонсай для терплячих садівників

Бонсай – це переважно дерева, які вирощуються в контейнерах. Спочатку їх вирощували китайці. У 6 столітті нашої ери вирощування бонсай поширилося до Японії, а звідти – в інші куточки світу. Японці підняли вирощування бонсай на вищий рівень і перенесли його в мистецьку площину. У 20 столітті мистецтво вирощування бонсай поширюється також у Європі, де воно й досі користується великою популярністю.

Бонсай поділяються на:

великі бонсай – висота до 130 см – наприклад, сосна чорна, платан

середні бонсай – висота 30-60 см – наприклад, береза, ліщина

малі бонсай – висота 5-15 см – наприклад, ялівець, рододендрон

Ідеальний розмір бонсай визначається на початку їх формування і дуже тісно пов'язаний з розміром їхнього листя чи хвої. Бонсай повинен досягати певної мінімальної висоти і має бути збережено пропорцію між розміром листя і розміром бонсай!

Бонсай – це рослини мініатюрних розмірів, які своєю витонченою красою пожвавлюють балкони, тераси, сади чи житлові інтер'єри. Сосни, вирощені як бонсай, потребують багато часу, терпіння, уяви та вміння при формуванні та загальному догляді.

Сосна як найпопулярніший бонсай

Сосна (лат. Pinus) – це вічнозелене дерево, невибагливе до ґрунту та вологи. Належить до родини соснових. Форма сосни іноді яйцеподібна, найчастіше конусоподібна, її крона має вільніший вигляд. Сосна має довгу хвою, яка виростає пучками по 2, 3 або 5. Рослина сосни дуже стійка та романтична і, головне, не вимагає багато простору, тому її доцільно вирощувати навіть у менших садах, на схилах, терасах, у горщиках на балконах, сходах та як прикрасу зовнішніх альтанок.

Найчастіше для вирощування бонсай використовують сосну гірську та сосну дрібноквіткову.

Сосна гірська

Сосна гірська (лат. Pinus mugo) – представник європейських гір та високогір'я і має багато сортів. Має блискучу зелену до фіолетово-коричневої кору на молодому стовбурі та характерні смолисті бруньки. Сосна гірська має 2-5 см довгу хвою, що виростає парами, темно-зеленого кольору та злегка вигнуту. Її шишки без ніжки і виростають з фіолетових суцвіть, які в значній кількості з'являються на нових пагонах.

Сосна гірська, вирощена як бонсай, любить сонячні місця, які можуть бути відкриті вітру. Якщо гілки сосни не отримують достатньо світла, вони відмирають. Насіння або маленьку рослинку сосни розміщуємо в добре дренований крупнозернистий субстрат, який повинен бути постійно вологим. Поливаємо її водопровідною водою. Сосна гірська є морозостійким деревом, але все ж таки краще на зиму пересадити її з миски безпосередньо в грунт і забезпечити достатню вологість.

Сосну гірську формуємо за допомогою дротування та зворотної обрізки.

Дротування

Цей вид сосни добре підходить для формування в стилі каскад, стиль мітли не є типовим. Для її формування можемо використовувати дротування навіть на старіших гілках. Коли на гілках кора вже груба, краще її натягувати або перед дротуванням підсилити товстим шаром луба. Сосну гірську можна дротувати і взимку, і під час вегетаційного періоду. Дріт, який накладаємо взимку або навесні, влітку може стати занадто щільним, і якщо його не видалити, восени він вже врости.

Зворотна обрізка

Дерева сосни гірської, які здорові і не є свіжовикопаними, можемо обрізати при першому формуванні аж до старої деревини за умови, що на решті гілок залишаться ще зелені хвоїнки. Через 4 тижні з'являться нові бруньки не тільки на місці зрізу, але й на всій гілці.

У липні у сформованих дерев видаляємо повністю розвинені цьогорічні пагони. Якщо весняний приріст був слабким, видаляємо з кожного пагона лише верхівкову бруньку. Через 4 тижні на місці зрізу утворяться нові бруньки. При регулярному та хорошому постачанні сосни поживними речовинами ще того ж року з'являться менші та коротші хвоїнки. Грубі гілки потрібно видаляти взимку.

Молоді рослини сосни гірської підгодовуємо з квітня по серпень, наприклад, кульками з рапсового шроту або іншими органічними добривами. Мінеральні добрива вношу протягом цілого року.

Сосна дрібноквіткова

Сосна дрібноквіткова (лат. Pinus parviflora) походить з Азії і належить до сосен з найкрасивішими хвоїнками. У природі не досягає великих висот. Її стовбур сірий до чорного, у старшому віці потріскався. Квітки сосни дрібноквіткової ростуть на молодих пагонах, фіолетове чоловіче суцвіття виростає з-під молодих хвоїнок, а жіноче росте на пагонах.

Сосна дрібноквіткова, вирощена як бонсай, любить місця на прямому сонці. Добре переносить і сильний вітер. Рослинку сосни розміщуємо в крупнозернистий субстрат, який забезпечує відтік зайвої води. Субстрат змінюємо кожні 2-3 роки.

Для хорошого росту та розвитку сосни важливий симбіоз з грибами. Якщо ґрунт під рослиною занадто вологий, гриби відмирають і дерево лише виживає. Поливаємо її водопровідною водою. Сосну дрібноквіткову підживлюємо гранулами з рапсового шроту або іншим органічним добривом, наприклад спеціально для хвойних рослин з вищим вмістом азоту для гарного хвоїння.

Для формування сосни дрібноквіткової підходить будь-який стиль, окрім стилю мітла. Рослина не дуже стійка до морозу. (Які бувають типи формування?) На зиму сосну дрібноквіткову пересаджуємо з плошки безпосередньо у відкритий ґрунт або з балкона переміщуємо в ящик із сумішшю торфу та піску.

При вирощуванні сосни дрібноквіткової важливо, щоб ґрунт був рівномірно вологим, але не перезволожений протягом тривалого періоду. Найчутливіша частина рослини - її коренева система. Підживлюємо її менше, ніж листяні дерева.

Дротування

Якщо ми хочемо підтримувати певну форму сосни дрібноквіткової, необхідне її дротування взимку. Всі гілки дерева обмотуємо дротом аж до верхівки і одночасно обриваємо хвоїнки. Залишаємо лише верхівкові пагони. Кількість хвоїнок, що залишаються на гілці, впливає на розмір весняного приросту з відповідних бруньок. Верхівки бокових гілочок однієї гілки формуємо так, щоб вони по можливості утворювали компактні подушечки, спрямовані вгору. Якщо вони будуть спрямовані вниз, можуть відмерти.

Зворотна обрізка

Обрізку проводимо при базовому формуванні сосни дрібноквіткової. Потім зменшуємо нові верхівкові пагони, що з'являються наступної весни. Якщо на одній верхівці гілки з'являється більше 2 верхівкових пагонів, довший з них видаляємо. Перш ніж хвоїнки вийдуть з футляра, зменшуємо товстіший з них до довжини найкоротшого. У випадку малорозгалужених або сильно підживлених дерев сосни дрібноквіткової верхівкові пагони можуть бути занадто товстими. В такому випадку всі укорочуємо до довжини 1-2 см. Якщо на всій гілці залишаться тільки квіти, гілка відмре.

Сосна дрібноквіткова вирощується як типовий і улюблений бонсай вже протягом століть у Японії. Ця рослина повинна знаходитися на вулиці протягом усього року.