Пауллінія напійна (гуарана): вирощування та опис

Пауллінія напійна (лат. Paullinia cupana) є чагарниковою рослиною з родини мильниць (лат. Sapindaceae). Більш відомими, ніж сама рослина, є її насіння, яке називається гуарана, що часто використовується для підвищення продуктивності та стимуляції центральної нервової системи. Батьківщиною пауллінії напійної є Південна Америка, а саме Венесуела та Бразилія. Багато місцевих племен вважають ці рослини магічними завдяки їхнім стимулюючим властивостям. Майже чудодійні ефекти гуарани зараз відкриває для себе весь світ. Препарати, що містять гуарану, особливо шукають студенти та люди, які потребують швидко підбадьоритися та підвищити продуктивність. Не покладайтеся на препарати з аптеки, тепер ви можете виростити власну гуарану самостійно.

Пауллінія напійна має довгу історію

Індіанці, які живуть в регіоні Амазонії, де пауллінія традиційно росте, знають та використовують її підбадьорливі властивості протягом століть. Індіанці вирощували пауллінію на плантаціях ще до того, як Христофор Колумб відкрив Америку. Навіть назва гуарана походить від слова „gua-ra-na", що означає мовою амазонських індіанців „велике дерево лісу". Деякі вчені досі дотримуються думки, що сучасні дикорослі рослини є залишками від первісних індіанських плантацій. До Європи пауллінія поширилася пізніше, це заслуга єзуїтського місіонера Жоао Феліпе Беттендорфа. Люди знали про підбадьорливі властивості гуарани, тому почали проводити хімічні аналізи, щоб з'ясувати склад насіння пауллінії. Перший хімічний аналіз був проведений ще у 1700 році німецьким ботаніком Теодором фон Мартіусом, який виділив речовину, яку назвав гуаранін. Сьогодні ми вже не зустрічаємо гуаранін, а нову назву кофеїн.

Пауллінія напійна містить не лише кофеїн

Відомо, що гуарана містить майже вдвічі більше кофеїну, ніж кава, але це ще не все. Іншими значними стимуляторами, що містяться в гуарані, є теобромін та теофілін. Для посилення ефекту гуарани часто вживають кілька крапель лимонного соку. Головною перевагою гуарани є поступове вивільнення кофеїну та інших стимулюючих речовин, до того ж кофеїн, що міститься в гуарані, набагато м'якший для шлунка, ніж кава. У зрілому насінні пауллінії міститься до 6 % кофеїну.

Вплив гуарани на організм людини

Гуарана відома насамперед як стимулятор, тому багатьох людей дивує, що спектр її корисних властивостей набагато ширший. Як стимулятор гуарана допомагає збадьорити розум, стимулює функції мозку та мозкову діяльність, підвищує розумову пильність. Гуарану можна вживати також для покращення настрою при депресіях та стресі, до того ж вона не викликає небажаних ейфоричних станів. Особливо студенти та люди з високою інтелектуальною активністю оцінять покращення пам'яті, спричинене вживанням гуарани. Багатьох людей втомлює надмірна спека чи холод, з цією проблемою гуарана також може допомогти впоратися. Гуарану можна використовувати так само, як індіанці, для зменшення болю, вона діє як знеболювальний засіб. Витісняючи молочну кислоту з м'язів, вона знімає судоми та покращує кровообіг. Гуарана займає своє місце в багатьох альтернативних напрямках медицини. В етнічній медицині гуарана використовується для детоксикації крові, зв'язування токсичних речовин та загальної дезінфекції. Відбувається стабілізація роботи печінки, покращення кровообігу та зміцнення серця. Особливо жінки, які дотримуються різних дієт, знають гуарану як добавку до препаратів для схуднення. Найчастіше для цих цілей вона використовується в поєднанні з ефедрином. Гуарану можна профілактично вживати під час перебування в екзотичних країнах як дезінфекцію травного тракту та як профілактику запору чи діареї, спричинених екзотичними умовами, до яких організм не звик. Гуарана в цьому напрямку не має негативних побічних ефектів, які є звичними для хімічних препаратів. Останнім часом екстракти з гуарани почали використовувати при виробництві косметичних засобів проти целюліту. Препарати з гуараною дуже ефективні проти целюліту, оскільки розширюють судини та мають ліполітичні властивості.

Хоча гуарана здається чудодійними ліками, при надмірному вживанні вона має й негативні побічні ефекти, які, однак, не є серйознішими, ніж надмірне споживання кави, чорного чаю чи коли. Найпоширенішим побічним ефектом є безсоння, внутрішній неспокій, прискорене серцебиття та шлункові проблеми. Споживання гуарани загалом не рекомендується вагітним та жінкам, що годують груддю. Її також слід уникати особам, чутливим до кофеїну. Надмірне споживання не рекомендується особам з високим кров'яним тиском, серцевими захворюваннями, цукровим діабетом, пухлинами та епілепсією.

Паулінія чашоносна

Паулінія чашоносна є виткою ліаною, що нагадує ліану. Може досягати висоти до 12 метрів. Стебла виразно ребристі, листя велике, непарноперисте. Паулінія цвіте дрібними білими або жовтими квітами, зібраними у грономподібні суцвіття. Плоди – це коробочки з одним великим чорним насінням, розміщеним у червоній м'ясистій оболонці. Стиглі плоди розтріскуються, і чорне насіння таким чином виходить з м'якоті на поверхню. Збирають саме це насіння, причому до того, як воно впаде на землю. Потім його додатково обробляють обсмажуванням, очищенням від лушпиння та подрібненням. Паста гуарани утворюється після змішування з водою.

Вирощування гуарани

Зважаючи на свою батьківщину, гуарана для успішного росту потребує специфічних умов. Ідеальним є тропічне середовище з достатньою кількістю вологи. Отже, гуарана – це скоріше рослина для власників просторих зимових садів чи тропічних теплиць. Рослини паулінії чашоносної вирощують подібно до виноградної лози. Саджанці висаджують на відстані приблизно 2 x 2 метри і регулярно обрізають. Паулінію також можна вирощувати з насіння, але на плоди тоді доведеться зачекати деякий час. Насіння паулінії садять у субстрат з достатньою часткою піску чи гравію, щоб субстрат був добре дренованим. У підготовлений субстрат насіння висівають на глибину приблизно 1,5 см. Щоб насіння краще проростало, бажано замочити його на кілька годин у теплій воді. Після посіву розмістіть посудину для вирощування на світлому місці з кімнатною температурою. Як посудину для вирощування найпростіше використовувати міні-теплицю чи міні-парник – так ви позбудетеся клопоту з підтриманням постійної температури та вологості. Після проростання почніть поступово провітрювати посівну посудину і водночас розпочніть періодичне обприскування. Пророслі сіянці часто поливайте і намагайтеся забезпечити їм тропічні умови – високу вологість повітря та тепло.