Лаванда вузьколиста (лат. Lavandula augustifolia) – одна з найароматніших рослин взагалі, освіжаюче діє на всі наші почуття.
Лаванда вузьколиста (лат. Lavandula angustifolia) є однією з найароматніших трав і рослин взагалі. Вона освіжає всі наші почуття. Аромат лаванди заспокоює, знімає депресію і створює приємну атмосферу, особливо перед сном. Лаванда поширилася також завдяки своїм інсектицидним і репелентним властивостям. Тому її можна використовувати проти багатьох комах. Існують народні назви лаванди, такі як Lavandula, англійська лаванда, справжня лаванда, лікарська лаванда. Її латинська назва lavare в перекладі означає митися. Іншим видом є Лаванда лікарська.
Її батьківщиною є Середземномор'я. Лаванда є типовою рослиною для Тоскани і Провансу. Лавандові гаї можна знайти також у Болгарії, Хорватії, на півночі Африки, а також в Австралії, Новій Зеландії та Індії. У цих регіонах можна знайти прекрасні синьо-фіолетові ароматні лавандові поля, які наче створюють суцільний килим. У наших широтах лаванду можна знайти лише зрідка. Тому її вирощують з насіння в трав'яних садах і декоративних клумбах, а також у квіткових горщиках. Лаванда може створювати смакове кольорове обрамлення навколо доріжки, паркану, альпійської гірки або оживить ваш балкон чи зимовий сад.
Лаванду цінували ще давні єгиптяни
У творі грека Діоскорида з 77 року н.е. знаходимо першу згадку про рослину під назвою лаванда. Він згадував її як заспокійливий засіб від головного болю, болю в горлі та як ліки для обробки відкритих ран на шкірі. Аромат лаванди захопив і єгиптян. Стародавні єгиптяни додавали лаванду до мила, парфумів, а її сліди були знайдені при померлих; очевидно, вони використовували її для їх бальзамування.
Ароматні ванни з лаванди готували ще в стародавні часи греки і римляни, використовували її також для ароматизації своїх постелей. Водночас нею очищали повітря в кімнаті, де перебували хворі. Спалюванням гілочок можна дезінфікувати і водночас ароматизувати простір. Дивовижно, наскільки добре працює цей старий метод!
Пізніше про неї згадує і Хільдегарда фон Бінген у своїй праці Physik як лаванду. Вона підкреслила сильний аромат лаванди і рекомендувала використовувати її проти вошей. Середньовічні лікарі застосовували її також проти сильного болю. Оде Магдуненсіс про лаванду каже, що "вона усуває кусючий і колючий біль у внутрішніх органах. Випита з холодною водою заспокоює серцебиття і крім того затримує блювоту". У середньовіччі їй також дісталося означення "рослина Матері Божої", яка нібито мала відганяти недобрі бажання. Люди вірили, що своїм інтенсивним ароматом вона здатна виганяти демонів. У часи чумної епідемії також вірили, що саме олія, приготована з лаванди, діє проти цієї хвороби. У 17-18 столітті кожна справжня дама додавала до ванни саме цілющу лаванду, яка, на їхню думку, позитивно впливала на збереження молодості і свіжості.
Незалежно від ваших переконань, ряд антисептичних і релаксаційних властивостей лаванди підтверджений і науково.
Ми використовуємо квіти або всю надземну частину лаванди під час її цвітіння; найкраще на початку, коли рослина містить найбільше ароматичних речовин. Зібрану суміш потім сушимо в тіні або на провітрюваному місці, або в сушарці при максимальній температурі 35°C. Після висушування суміш подрібнюємо і просіюємо. (примітка: суха суміш становить лише 20% від початкової ваги).
Лаванда як ароматна жива огорожа
Лаванда вузьколиста (лат. Lavandula angustifolia) – це багаторічний вічнозелений напівчагарник, який виростає до висоти 30-80 см. Належить до родини глухокропивних (Lamiaceae). Її стебло "чотиригранне". Рослина лаванди має довге, вузьке, сіро-зелене і повстисте листя. Цвіте в червні-серпні фіолетово-синіми квітками, розташованими на кінці стебла. Її квіти пахнуть приємним ароматом і мають злегка гіркуватий смак. Плід лаванди – еремка з чотирма насінинами. Лаванду можна легко вирощувати з насіння, яке висаджуємо найкраще протягом лютого-березня. Насіння проростає приблизно через три-п'ять тижнів при постійній температурі 20°C. (парник)
Молоді рослини лаванди розміром 10 см садимо в проникний субстрат піщано-вапняного складу. На сонячне місце на відстані 40 см одна від одної, найчастіше протягом травня. Перед посадкою лаванди доцільно зробити дренаж ґрунту таким чином: місце для посадки посипаємо, наприклад, перлітом, потім засипаємо землею, тоді ґрунт готовий до висадки.
Порада: Для вирощування в горщику доцільно вибрати вазон у 2 рази більший, ніж рослина.
Чим більше сонця отримує лаванда, тим більше аромату ми маємо в саду, а також більше позитивної енергії. Лаванда не любить перезволожений субстрат. Доцільно поливати тільки після майже повного висихання ґрунту, лаванді це не шкодить. Під час спекотних днів потребує поливу, в іншому випадку додатковий полив не потрібен.
Для лаванди надзвичайно важлива регулярна обрізка, мінімум 1-2 рази на рік. Завдяки цьому ми отримаємо додатково ароматні гілочки. Ідеальний час для обрізки - після відцвітання квітів або рано навесні, найкраще вже в березні. Обрізаємо її так, щоб видалити 2/3 рослини і залишити 1/3 молодого пагона, але увага, не обрізаємо здерев'янілу частину рослини, тому що можемо її пошкодити! Якщо рослину не обрізати, вона безпідставно розростеться і виглядатиме некомпактно та розлого.
Лаванда вузьколиста - це морозостійка трав'яниста рослина, яка витримує навіть легкі морози, але для успішної зимівлі накриваємо її хвоєю або рослину в горщику залишаємо зимувати в приміщенні у неопалюваній кімнаті. Лаванда є декоративною і медоносною рослиною.
Що так пахне в цій лаванді...
Квіти лаванди в період найактивнішого цвітіння містять ефірну олію (0,5-1%), 10% дубильних речовин, ліналіацетат (30-60%), борніацетат, α-терпінеол, ліналоол (25-45%) та інші речовини. Ці речовини мають заспокійливі та антисептичні властивості, діють як діуретик, стомахік та спазмолітик. Лаванда сприятливо впливає на кровообіг шкіри, знижує кров'яний тиск, пом'якшує мігрень та запаморочення, допомагає при серцевих проблемах. Діє заспокійливо при загальній виснаженості та істерії, нормалізує апетит та усуває коліки різного походження (ниркові, жовчні тощо). Водночас придушує відчуття страху та паніки. Підходить при захворюваннях дихальних шляхів.
Екстракти з лаванди часто є одним із компонентів різноманітних парфумів та ароматичних сумішей у парфумерії. Олія, отримана з лаванди, діє просто чудово при головному болю, підходить як компонент до кремів для всіх типів шкіри, оскільки діє не лише на регенерацію клітин, але й на загальне омолодження шкіри. Лаванда є компонентом кремів для лікування опіків, різних типів екзем та дерматитів і псоріазу.
Увага: Не рекомендується вживання лаванди під час вагітності та її вживання разом з алкоголем.
Лаванда доводить, що має універсальне застосування. Вона корисна і в саду; відлякує мурах, а також попелиць, тому всі рослини поблизу неї захищені від цих шкідників. Іноді рекомендують її висадку між трояндами. Мішечки з сушеною лавандою розміщуємо в шафах для одягу та шафах для зберігання продуктів як профілактику проти побутової молі. Один мішечок залишається свіжим 3 роки, періодично його потрібно струшувати та розминати, можемо це повторювати 200-300 разів!
Лаванда - це гарна порада щодо трав'яної рослини і для мам немовлят та малюків. При їхніх проблемах із засинанням доцільне розміщення сушеної лаванди або лавандового мішечка поблизу ліжечка малюка, і очікуваний ефект має настати.
Лаванда як частина прованських спецій
Лаванду вузьколисту можна порівняти за смаком з розмарином, чебрецем або м'ятою. Її листя є частиною прованських спецій. Додаємо її до страв обережно, адже вона дуже ароматична і має злегка гіркуватий смак. Підходить до печеного м'яса, риби або до салатів.
З лаванди можна приготувати і квітковий оцет. Лавандовий оцет готуємо так: у теплий яблучний або винний оцет додаємо свіжопосічені трави і добре закриваємо скляну пляшку. Суміш ставимо на підвіконня і щодня струшуємо пляшку. Через 2 тижні суміш проціджуємо, і лавандовий оцет готовий. Оцет з лаванди використовуємо для приправи салатів, соусів та маринадів.
Також з неї готуємо чай, настій, настоянку, олію або сироп. Лавандовий чай готуємо так: 1 чайну ложку сушеної суміші заливаємо 250 мл окропу і залишаємо настоюватися 10 хвилин. Потім суміш проціджуємо і подаємо за можливості 3 чашки на день, завжди свіжого напою. Олію, приготовлену з лаванди, можна як одну з небагатьох наносити безпосередньо, нерозведеною на пошкоджену ділянку шкіри.
Лавандові підсумки...
Лаванда вузьколиста має свіжий аромат, завдяки якому є такою улюбленою травою. Вона характеризується своїми синьо-фіолетовими квіточками, якими наповнює ароматом ваш балкон або сад. Вирощуємо її з насіння, яке попередньо пророщуємо в парнику, а на грядку висаджуємо молоді рослини лаванди протягом травня, коли вже минули і весняні заморозки. Протягом червня - серпня лаванда цвіте і здатна наповнити ароматом ваш сад і інтер'єр. Збираємо її квіти, ідеально на початку цвітіння. Сушені квіти лаванди можна використовувати для створення сухих букетів або ними наповнюємо відомі лавандові мішечки, які кладемо під подушку для спокійного сну. Це приємна декоративна і медоносна трава, яку зможе виростити кожен.