Невибагливий фенхель покращить травлення

Фенхель звичайний (лат. Foeniculum vulgare) відомий з давніх-давен завдяки своєму вишуканому аромату та лікувальним властивостям. Ще середньовічні ченці вважали його одночасно овочем і прянощами. Він став частиною салатів, супів, соусів, рибних страв і навіть лікерів.

Як це було з фенхелем

Фенхель був дуже цінним уже для римлян, він був частиною їжі, приготовленої для гладіаторів, тому що вони вірили, що він збільшить їхню силу та мужність. Римляни регулярно вживали його для підтримки здоров'я. Жінки вірили, що за його допомогою запобігають ожирінню. Згадку про фенхель знаходимо і в античному творі Діоскорида, який пише, що він використовується для стимулювання вироблення материнського молока, при менструальних проблемах і для лікування захворювань сечової системи. Пізніше англосакси зарахували його до 9 рослин, які вони шанували за їхню силу в боротьбі зі злом. Фенхель описав у своїй праці Страбон, який каже: "допомагає очам, коли їх вражає оманлива тінь, і його насіння, пийте з козячим молоком, послаблюють т. зв. здуття шлунка і сприяють розчиненню уповільненого, довго закупореного травлення." Відома Хільдегарда з Бінгена зараховує рослину фенхель до своїх найулюбленіших трав. За її словами, фенхель тішить людей, дарує приємне тепло, сприяє травленню, пригнічує запах з рота і покращує зір. Наші предки клали зернятка фенхелю і в замкові щілини, нібито він захищав цілу оселю від злих духів. Серед людей поширені і його назви як волоський кріп, фенікол, укріп.

Спочатку фенхель походить з південно-західної Азії. Завдяки торговим караванам його другою батьківщиною стало Середземномор'я. Нині він поширений у всіх областях помірного поясу, де росте і вільно вздовж польових доріг і на смітниках. Його вирощують особливо французи, італійці та японці. Фенхель звичайний може стати і частиною вашого трав'яного городу, у нас він стає все популярнішою травою.

Як вирощувати фенхель? Головне – невибагливо

Фенхель звичайний (лат. Foeniculum vulgare) – це багаторічна трава, яка виростає до висоти 2 м. Належить до родини селерових (Apiaceae). Насіння фенхелю висіваємо безпосередньо на грядку протягом квітня-травня. Можемо його висівати також у ящики. Увага, не висаджуємо його поблизу кропу, тому що може відбутися схрещування при запиленні рослин. Трава коріандр знижує його врожайність. Фенхель має синювато-зелене голе і блискуче стебло. Його нижні листки мають черешки, а верхні листки сидячі, вузькі і ниткоподібні. Вони тонко розсічені і мають лимонний колір. Фенхель любить тепле сонячне місце, ґрунт вологий, добре дренований, глинистий з вмістом кальцію. Цвіте влітку, і його плоди дозрівають восени. Утворює красиві жовті парасольки. Плід фенхелю – це т. зв. двосім'янка.

Надземну частину рослини збираємо до дозрівання плодів, тобто протягом серпня - вересня, щоб запобігти передчасному випаданню насіння. Суцвіття збираємо вранці під час роси. Зібрані рослини зв'язуємо у снопи, даємо їм дозріти, а потім обмолочуємо. Дозрілі плоди фенхелю мають зелено-коричневе забарвлення, солодкуваті з легкою терпкістю на смак. Вся рослина чудово, принадно пахне і дуже гарно виглядає на грядці. Розмножується також самосівом та восени діленням. Соковиті бульби фенхелю викопуємо восени. На зиму рослини укриваємо, щоб захистити їх від холоду, морозу та гризунів.

Властивості фенхелю

Завдяки своєму складу фенхель використовується в народній медицині як засіб проти різних захворювань. Містить 4-6% ефірних олій, які включають такі речовини: β-пінен, камфен, α-пінен, мірцен, α-феландрен, фенхон, анетол, анісову кислоту, метилхавікол, лімонен, діпентен та інші.

Фенхель має протизапальну та дезінфікуючу дію. Використовуємо його в терапії під час захворювань верхніх дихальних шляхів, при бронхіті, при кашлі сприяє відхаркуванню, усуває спазми, покращує травлення, стимулює моторику кишечника та шлунка, допомагає при метеоризмі, застосовуємо при жовчнокам'яній та сечокам'яній хворобах, підвищує лактацію та нормалізує менструальний цикл. Також зменшує токсичну дію алкоголю. Можливо, саме з цих причин він використовується у виробництві багатьох алкогольних напоїв, таких як абсент або Becherovka..

Листя та плоди фенхелю використовуємо і в кухні

Вся рослина фенхелю їстівна. Листя фенхелю використовуємо для приправлення соусів та начинок. Особливо підходить для салатів та приправи до риби! Його насіння також додаємо до соусів, риби та салатів і в тісто при випіканні хліба. Стебло фенхелю нарізаємо скибочками або натираємо для бутербродів. Можемо готувати його і як варену овочеву страву. За переказами, додавання фенхелю до будь-якого лікеру або горілки підвищує чоловічу потенцію.

Насіння фенхелю можемо сушити, листя додаємо в олію або оцет, або заморожуємо. Насіння зберігаємо в закритій посудині, захищеній від світла, протягом максимум 6 місяців.

Фенхель для хорошого травлення

Фенхель дуже часто комбінуємо в чайних сумішах з анісом та кмином, але він також добре поєднується з іншими лікарськими рослинами. У чайні суміші додаємо подрібнену рослину фенхелю для кращого заварювання.

Для дорослих готуємо фенхель з 2 столових ложок подрібнених плодів, які заливаємо 600 мл окропу. Залишаємо настоюватися 1 годину, і після процідження вживаємо до 6 разів на день по 100 мл за 15 хвилин до їди та через 30 хвилин після їди.

Очну воду з вмістом фенхелю готуємо наступним чином: Змішуємо рівні частини подрібненого фенхелю, квітки календули та трави очанки і заливаємо гарячою водою. Після настоювання процідуємо через тканину і використовуємо для промивання очей.

У косметиці використовуємо листя фенхелю для розпарювання шкіри або для приготування ванни. Натомість насіння використовуємо для приготування компресів для очей, а для освіження дихання його можна жувати.

Вирощування фенхелю є простим у всіх відношеннях і підходить навіть для початківців-городників.. :)