Квасоля вогненна, червоноквітуча

Phaseolus coccineus - червоноквіткова

Стручки квасолі шарлахової довгі. Вусики переплетені, як виноградна лоза. Вирощується як однорічна рослина завдяки своїм яскравим квіткам та їстівним молодим стручкам. Перед вживанням їх необхідно термічно обробити, інакше вони можуть бути отруйними. Походить з тропічних і субтропічних регіонів Америки, вирощується майже по всьому світу. Досягає висоти 1 - 4 м. Квіти двоколірні - вітрило червоне, крила білі. Можуть бути і одноколірними - вогненно-червоними, білими, рожево-плямистими - завдовжки 20-25 мм. Цвіте з липня по вересень. Вирощується на грядках або в контейнерах не тільки заради плодів, але й як декоративна в'юнка однорічна рослина, придатна для прикриття стін, парканів чи альтанок.

Як вирощувати квасолю

• Це теплолюбна рослина, тому висаджуємо її на сонячне місце, захищене від вітру. Під час цвітіння квасоля потребує температури в межах 20–25 градусів Цельсія. Квасоля вимоглива до поливу, ґрунт не повинен пересихати, але водночас не може бути й переувлажненим! Усі види квасолі потребують опори. Декоративні види чудово виглядатимуть на альтанках, парканах чи в контейнерах з конструкціями для в'язки. Харчові сорти висаджуємо біля кілочків або створюємо з мотузки місце для їх підв'язування. Навколо рослини розпушуємо ґрунт і утримуємо його без бур'янів. Регулярний збір стручків стимулює утворення нових плодів.

• Насіння висіваємо в березні. Насіння садимо в проникний поживний субстрат і розміщуємо на світлому місці. Квасоля потребує тепла для проростання, тому підходить теплиця або парник. На постійне місце квасолю висіваємо після 15 травня, коли немає загрози заморозків.

  Кущові сорти висіваємо по 3-4 насінини в підготовлені лунки глибиною близько 5 см. На відстані близько 20 см одна від одної.

  В'юнкі сорти висіваємо приблизно по 5 насінин у лунки глибиною 5 см і залежно від типу опори на відстані до метра одна від одної.

• Придатні легші піщано-глинисті ґрунти з достатньою кількістю ґрунтових мікроорганізмів і поживних речовин. Ідеальний рН близько 6,5.

• Використовуємо NPK добрива з низьким вмістом азоту. Навесні рекомендується внести для квасолі на ділянку 3 кг азоту на м2, 3–4 кг P2O5/м2 і 11 кг K2O/м2 одноразово. Якщо квасоля вирощується в поживному ґрунті, добрива можна не застосовувати взагалі.

• Найсерйознішим захворюванням квасолі є антракноз. На молодих стручках з'являються коричневі плями, що збільшуються, міцелій проникає всередину стручка і вражає насіння, утворюючи на ньому жовто-коричневі або червоно-коричневі плями. Обробку проводимо хімічними препаратами - фунгіцидами та знищенням післязбиральних решток.

  Квасоля також вражається іншими грибковими або бактеріальними інфекціями, такими як сіра гниль, коричнева плямистість листя, бактеріальна плямистість, іржа квасолі та інші.

  Паросткова муха - це муха, личинки якої вражають проростаючі сім'ядольні листочки та точку росту рослини ще в ґрунті, особливо за прохолодної, вологої погоди. Відповідним захистом є протруювання насіння інсектицидами.

  Невеликий темний жук - квасолевий зерноїд вражає насіння, в якому зимує. Відбувається знецінення врожаю. Відповідним захистом є розміщення вилущеного насіння в морозильну камеру (при температурі –10 °C жуки гинуть за 10-14 днів, при морозі –17 °C вже за 8 годин).

• Збирання на зерно проводимо, коли стручки всихають, а насіння тверде, добре дозріле і повністю забарвлене.

  Для кулінарного використання збираємо ще недозрілі стручки, які при легкому згинанні тріскаються.

  ТЕРМІН ПРИДАТНОСТІ: 12. 2022