Відомі шкідники: попелиці, попелиці та павутинні кліщі

Відомі шкідники: білокрилки, попелиці та павутинні кліщі

Ці шкідники рослин характеризуються тим, що завдають шкоди висмоктуванням соків з молодих частин рослин. Вони досить малі, окрема особина не завдає великої шкоди безпосередньо, проте їхня здатність до розмноження величезна. Вони утворюють колонії з багатьох особин і спільно здатні серйозно пошкодити уражену рослину. Окрім прямого пошкодження, яке вони можуть спричинити, вони часто є переносниками вірусних захворювань, деякі з яких досить серйозні. Попелиці та білокрилки висмоктують із рослин сік, з якого отримують білки, проте цукри не засвоюють і виділяють їх зі свого тіла на поверхню рослин. Тут розростаються сажисті гриби - це грибкові захворювання, що спричиняють почорніння поверхні рослин, або виділені цукри у випадку попелиць є бажаною їжею для мурах та інших комах. Використання неселективних (що знищують широке коло живих організмів) препаратів не є довгостроковим рішенням для відкритих площ, швидше навпаки, тим що разом зі шкідником ми знищуємо й корисні організми, досягаємо того, що наступна поява буде масивнішою та стійкішою до використаних хімікатів.

Білокрилки

Є наполегливими теплолюбними шкідниками, особливо в теплиці, проте в останні роки регулярно з'являються і на польових культурах. Білокрилки проходять розвиток: яйце - личинка - лялечка - доросла особина. В наших умовах ми можемо зустріти кілька видів білокрилок.

• Білокрилка тепличних – Trialeurodes vaporariorum
• Білокрилка бавовникова – Bemisia tabaci

Перші два види знаходимо переважно в теплиці, паразитують найбільше на огірках, томатах і баклажанах. Білокрилки переносять віруси, причому білокрилка бавовникова переносить понад 25 вірусів. Обидва види у нас зимують лише в закритих приміщеннях.

• Білокрилка капустяна – Aleyrodes proletella

Є шкідником капустяних овочів, найбільше вражає брюссельську капусту, цвітну капусту, броколі.

Захист від білокрилок

Теплиці є зручним притулком для білокрилок, особливо тому, що в них вирощують постійно одні й ті ж рослини. Важливе значення тут має видалення та спалювання рослинних решток наприкінці вегетації та дезінсекція взимку. До теплиці з навколишнього середовища з труднощами потрапляють природні вороги білокрилок, проте важливе значення тут має застосування комерційно вироблених біоагентів.

Відкриті площі, як правило, заселені більш різноманітним видовим складом природних ворогів.

Для теплиць та закритих площ можна використовувати більш радикальні препарати з тривалою дією.

Рекомендації щодо застосування інсектицидів проти білокрилок

Білокрилки є наполегливими шкідниками, особливо тому, що швидко здатні виробити резистентну популяцію до використовуваного інсектициду. Тому тут необхідно чергувати використовувані препарати.

Враховуючи те, що їхня шкірка містить велику кількість воску, необхідно використовувати разом із хімічним препаратом змочувач.

Попелиці

На попелиць існує подвійний погляд. З одного боку, вони є завзятим шкідником, який може переносити низку вірусних хвороб, а з іншого боку, вони корисні, оскільки медвяна роса, що виділяється попелицями, є джерелом живлення для бджіл і становить частину лісових медів. Звісно, існує велика кількість видів попелиць, які за своїм розвитком поділяються на моноциклічні (популяції цих видів протягом року розвиваються лише на одному господарі), дициклічні (двох) та поліциклічні (більше). Цей поділ має значення насамперед для виявлення їхнього розвитку та можливого перенесення вірусів.

Розвиток попелиць відбувається досить швидко, їхнє розмноження різноманітне: молоді особини або виводяться з яєць, або народжуються вже дорослими, іноді навіть без попереднього запліднення, виникають так званим партеногенезом. У деяких видів попелиць все це може комбінуватися, у інших – ні. Деякі покоління попелиць мають крила і служать для поширення в околиці. У більшості попелиць у наших умовах зимують товстостінні яйця. Практично кожен плодовий вид має спеціалізований на ньому вид попелиці, деякі навіть два, наприклад, на сливах можна знайти попелицю сливову та попелицю алич ову. Більшість видів попелиць вражає кілька видів рослин.

Найпоширеніші види попелиць

Попелиця яблунева, попелиця сливова, попелиця капустяна, попелиця макова

Ознаки ураження попелицями

Зазвичай, внаслідок токсичних для рослини речовин, що виділяються попелицями, після їхнього висмоктування відбуваються деформації форми листків чи пагонів рослин, листя може змінювати забарвлення. Уражені частини рослин відстають у рості, менше цвітуть, при сильнішому та тривалішому ураженні може статися відмирання ураженої частини. Медвяна роса, що виділяється попелицями, потім на поверхні рослин у сухий період вкривається чорню.

Як справи з попелицями та мурахами

Як уже говорилося раніше, попелиці не здатні переробляти цукри, які потім у формі медвяної роси виділяють на своєму черевці. Цей багатий на цукри екскремент є джерелом живлення для бджіл, мурах та інших видів. У той час як інші комахи лише збирають медвяну росу, мурахи пішли далі і захищають колонії попелиць від їхніх ворогів. Навіть мурахи здатні розносити попелиць по рослинах і по суті розводять їх подібно до того, як людина корову. Саме мурахи мають значення при природній регуляції попелиць сонечками, коли мурахи активно захищають попелиць і нападають на личинки сонечок. У таких випадках достатньо нанести клей на стовбур дерева, щоб перешкодити мурахам у доступі.

Як боротися з попелицями

Природні вороги попелиць дуже численні і зазвичай у природі їх достатньо для придушення попелиць, які не утворюють великі популяції (П. гніздотворна, П. подорожникова). Інші види здатні повністю вразити навіть дорослі дерева (П. яблунева, П. сливова). Попелиці є їжею для сонечок, жужелиць, хижих клопів, золотоочок, павуків та багатьох інших. За повторну появу попелиць у багатьох випадках може сам винен людина, яка знищує неселективним інсектицидом разом з попелицями і їхніх природних ворогів, які мають у порівнянні з попелицями в кілька разів довший розвиток.

На деревних рослинах основою весняної обробки є препарати на основі олії. Під час вегетації на відкритих ділянках краще обирати препарати на основі природних речовин. У закритих приміщеннях варто використовувати обприскування потужнішим інсектицидом з довготривалою дією, наприклад, тут.

Павутинні кліщі

Разом з войлочниками і галовими кліщами це дрібні кліщі, які важко помітити неозброєним оком. Самки, що перезимували, відкладають яйця, з яких потім вилуплюються самці, і вони разом з самками, що перезимували, дають початок наступному поколінню. Павутинні кліщі проходять розвиток: яйце-личинка-німфа-доросла особина. Німфи мають п'ять стадій розвитку, і загалом павутинні кліщі за рік дають 6-8 поколінь.

Ознаки ураження характеризуються міжжилковим пожовтінням листя, аж до його засихання та опадання, на нижній стороні листків видно дрібне павутиння, яке покриває дрібні яйця та дрібних, приблизно 0,5 мм завбільшки, кліщів.

Захист рослин від павутинних кліщів

Препарати проти павутинних кліщів називаються акарициди. Вони діють на павутинних кліщів і на інших кліщів, таких як войлочники (Войлочник смородиновий, Войлочник вишневий) та галові кліщі (Галовий кліщ виноградний). Масова поява павутинних кліщів на відкритих ділянках відбувається у випадках, коли гинуть їхні природні антагоністи. Це зазвичай спричинено застосуванням широкоспектрального інсектициду. Природні вороги павутинних кліщів – це хижі кліщі, сонечка, золотоочки та хижі трипси. В даний час можна придбати хижого кліща Typhlodromus pyri, застосування якого має сенс у теплицях та на відкритих ділянках. Для кімнатних рослин і в обґрунтованих випадках на відкритих ділянках можна використовувати потужніші препарати, такі як Karate, але завжди краще використовувати препарати на природній основі.