Використання мікоризи при вирощуванні

Мікориза означає симбіотичні відносини між рослиною і грибом. Гриб постачає воду та поживні речовини, а рослина, у свою чергу, забезпечує гриб цукровими речовинами та гормонами. Таким чином, це взаємовигідне співіснування.

Ці відносини є цілком звичайними в природі, мікориза зустрічається у переважної більшості (приблизно 95%) усіх рослин. Проте в наш час міцелій часто знищується використанням хімічних препаратів, мінеральних добрив, оранкою та ущільненням ґрунту.

Гриби дуже чутливі до цих факторів і не переживають інтенсивного обробітку. Без них набагато складніше щось виростити - рослини більше страждають від посухи та нестачі поживних речовин, якими їх інакше забезпечував би корисний гриб.

Принцип мікоризи

Коли міцелій зустрічає коріння відповідного виду рослини, фактично відбувається "зараження" - гриб насильно проникає в міжклітинні простори або безпосередньо в клітини зовнішньої частини кореня. Після цього встановлюються рівноважні відносини, від яких вигоду мають обидві сторони.

Міцелій є густою мережею тонких ниток, які в кілька разів збільшують площу кореня і тим самим забезпечують ефективніший транспорт води та розчинених речовин.

Гриби, у свою чергу, отримують від рослини продукти фотосинтезу, які самі не здатні виробляти, оскільки не мають хлорофілу. Вони також можуть отримувати речовини, що стимулюють ріст. У деяких випадках симбіоз може перетворитися на паразитизм, якщо один з організмів отримає надмірну перевагу.

Типи мікоризи

Залежно від того, як виникає симбіоз, можна виділити кілька різних категорій:

Ендомікориза

Це найпоширеніша форма симбіозу. При цьому типі мікоризи грибні нитки проникають всередину клітин кореня. Гриби, які беруть участь у цих відносинах, здебільшого не здатні самостійно вижити.

До типів ендомікоризи належать:

• Орхідна мікориза - багато орхідей при проростанні цілком залежать від гриба, оскільки насіння практично не містить поживних речовин

• Арбускулярна мікориза - найпоширеніший тип мікоризи взагалі, зустрічається у 90% рослин. Гіфи всередині клітин розгалужуються.

• Ерикоїдна мікориза - типова для кислотолюбних рослин (чорниці, азалії, вереси...)

Ектомікориза

Менш поширений вид мікоризи. Гриб при цьому утворює оболонку на поверхні кореня і замінює кореневі волоски. Гіфи не проникають всередину кореневих клітин, лише в міжклітинні простори.

Рослини з цим типом мікоризи зазвичай мають редуковане коріння з відсутніми кореневими волосками, часто вилчасто розгалужене. До них належать деякі хвойні та лісові листяні дерева - береза, дуб, бук, ялина, модрина, сосна.

Гриби, які утворюють цей симбіоз, знає кожен грибник - часто це види, що формують великі, іноді навіть їстівні плодові тіла (сумчасті та базидіальні гриби). Більшість їстівних видів грибів створюють ектомікоризу.

Як отримати та підтримувати симбіотичні гриби

Мікоризні гриби в природі зустрічаються досить часто. Але на місцях, які обробляються, або в купованому субстраті у горщику вони зазвичай не мають шансу.

Одним із способів отриматиці гриби є перенесення невеликої кількості ґрунту від рослини в природі до тієї, що росте у вашому саду. Проте успішність цього методу не дуже висока, крім того, разом із корисними грибами ви можете принести й якісь шкідливі.

Подібний спосіб - розміщення тирси біля рослини, у якої ми припускаємо наявність мікоризи - міцелій має прорости в тирсу, і ми зможемо перенести його в сад. Але підводні камені тут такі ж, як і в попередньому методі.

Завжди важливо знайти той самий вид дерева чи рослини, оскільки мікоризні гриби часто дуже вузькоспеціалізовані - один вид гриба може бути здатним утворити симбіоз, наприклад, лише з одним видом рослини.

Набагато простіше і надійніше придбати мікоризні препарати. Вони містять правильні види грибів залежно від призначення препарату, і до того ж у достатній кількості.

Їх можна застосовувати у вигляді поливу або у формі гелю чи розчину при посадці безпосередньо на коріння рослин. Застосування під час висадки є найефективнішим.

Більше того, якщо ви один раз використаєте препарат і міцелій добре приживеться, гриби залишаться в ґрунті й надалі, якщо ви вирощуєте ту саму культуру щороку і не використовуєте багато фунгіцидів.

Необхідно пам'ятати, що мікориза - це теж гриб, хоч і корисний. Тому після застосування препаратів не використовуйте щонайменше кілька тижнів фунгіциди для рослини, в ідеалі краще взагалі їх уникати.

Якщо ви хочете забезпечити швидкий розвиток мікоризи, краще уникати застосування мінеральних добрив і використовувати органічні та органо-мінеральні добрива.

Мікориза підходить не для всіх середовищ. Якщо ваш сад перезволожений або дуже багатий на всі поживні речовини, застосування мікоризи не матиме великого значення.

Адже грибам потрібен ґрунтовий кисень, так само як і корінню рослин, тому у перезволоженому ґрунті вони довго не виживуть.

При достатньому забезпеченні рослин водою і поживними речовинами гриб має для рослини невелике значення, навпаки, може забирати частину речовин, які вона могла б використати для власного росту.

Проте мало який ґрунт настільки багатий, щоб гриб не приносив користі рослині - важливі насамперед мікроелементи, які часто знаходяться на більшій глибині або зв'язані в мінералах, звідки гриб може їх отримати.

Особливо вигідною є мікориза в умовах з меншою кількістю мікроелементів (на рослинах зазвичай можна спостерігати блідість та пожовтіння листя, а також плями та крайові некрози листків), з висихаючим ґрунтом або в місцях, де загрожує ураження хворобами.

Мікориза забезпечує постачання рослини навіть важкодоступними елементами та водою, що зменшує стрес рослини, пов'язаний з нестачею вологи. Завдяки цьому живленню, постачанню води та деяким речовинам, рослина з симбіотичним грибом стає більш життєздатною та стійкою до стресу і хвороб.

Мікоризні препарати допомагають рослинам швидко рости та рясно плодоносити. Спробуйте їх і Ви, відчуєте різницю!

Написала Елішка Кадлецова