Порей літній та порей зимовий

Літні, осінні та зимові сорти порею городнього

Порей городній (Allium porrum) є дворічною рослиною з родини цибулевих, яка належить до найдавніших овочевих культур. Завдяки своїй морозостійкості та вмісту цінних поживних речовин є він популярним у європейській кухні протягом цілого року. На відміну від цибулі він не утворює справжньої цибулини, а його цінною їстівною частиною є білий м'ясистий стовбур, який називається ніжка.

Поділ порею за термінами дозрівання

Порей розрізняють за термінами дозрівання на три основні категорії:

Літні сорти – ранні сорти з коротшою вегетацією, які дозрівають вже влітку
Осінні сорти – середньоранні сорти, які збирають восени
Зимові сорти – пізні морозостійкі сорти, які збирають взимку та ранньою весною

Літні сорти порею

Літні сорти порею характеризуються швидким ростом та коротшою вегетацією (приблизно 90-120 днів). Їх висаджують рано навесні, а збирають вже в липні та серпні. Ці сорти мають тонші ніжки світло-зеленого кольору та ніжніший смак.

Осінні сорти порею

Осінні сорти порею мають середню вегетацію (120-150 днів) та є найуніверсальнішою категорією. Їх висаджують у травні, а збирають від вересня до листопада. Ці сорти вже мають товстіші ніжки та виразніший смак порівняно з літніми сортами.

Зимові сорти порею

Зимові сорти порею мають найдовшу вегетацію (150-200 днів) та відзначаються високою морозостійкістю. Їх висаджують наприкінці весни, а збирають у грудні, січні, а навіть у березні. Ці сорти мають найміцніші ніжки темно-зеленого кольору та найінтенсивніший смак.

Вирощування порею від посіву до збору

Посів та розсада

Порей має відносно довгий вегетаційний період, тому літні сорти доцільно висівати на розсаду вже в лютому-березні, осінні у березні-квітні та зимові в квітні-травні. Насіння проростає при температурі 10-20°C протягом 10-14 днів.

Розсаду висаджують на грядку, коли рослини досягають товщини олівця (приблизно 15-20 см висоти). Це зазвичай відбувається після 8-10 тижнів від посіву.

Вимоги до місця вирощування

Ґрунт: глибокий, родючий, добре дренований, з рН 6,5-7,5
Сонце: сонячне до напівтінистого місця
Попередники: добрі після бобових, бажано не після інших цибулевих

Висадка на грядку

При висадці розсади на грядку рекомендується копати глибокі борозни (15-20 см) або використовувати садильний колок. Рослини висаджують глибше (до перших листків), що підтримує формування довгої білої ніжки. Відстань між рослинами становить 10-15 см у рядку та 30-40 см між рядками.

Підгортання

Підгортання є ключовим агротехнічним прийомом при вирощуванні порею. Протягом вегетації поступово підгортаємо землю до стовбурів, що продовжує білу їстівну частину. Підгортання виконуємо 2-3 рази за сезон. Як альтернативу підгортанню можна використовувати пластикові трубки або картон навколо стовбурів.

Полив та живлення

Порей потребує регулярного поливу, особливо в сухі періоди. Ґрунт повинен залишатися рівномірно вологим, але не мокрим. У першій половині вегетації доцільно підживлювати добривами з більшим вмістом азоту, пізніше зменшити азотне живлення, щоб підтримати витривалість.

Збір урожаю та зберігання

Термін збору урожаю

Літні сорти: липень-серпень
Осінні сорти: вересень-листопад
Зимові сорти: грудень-березень

Порей збирають, коли ніжка досягає бажаного розміру – зазвичай 2-4 см у діаметрі та 15-30 см завдовжки (залежно від сорту).

Техніка збору урожаю

Порей акуратно викопують садовими вилами, щоб не пошкодити ніжку. Після викопування очищають зайвий ґрунт та скорочують корені та листя. Білу ніжку залишають неушкодженою.

Зберігання порею

Порей найкраще зберігати свіжим:

У холодильнику: в поліетиленовому пакеті 1-2 тижні
У підвалі: у вологому піску при 0-5°C до 3 місяців
На грядці: зимові сорти можуть перезимувати безпосередньо в землі (при морозах захистити соломою або агротканиною)
Заморожування: нарізаний порей можна заморозити на довше зберігання

Хвороби та шкідники порею

Найчастіші проблеми:

Іржа порею – грибкове захворювання, що проявляється помаранчевими плямами на листках
Біла гниль – грибок, що поражає ніжку, проявляється білим пухнастим нальотом
Цибулева муха – личинки пошкоджують кореневу шийку та ніжку
Цибулевий трипс – дрібні комахи, що висмоктують соки з листків
Пороова міль – личинки мінують у листках

Профілактика:

Дотримуватися сівозміни (не вирощувати порей після цибулі, часнику)
Забезпечити достатню відстань між рослинами для хорошої вентиляції
Регулярно видаляти уражені частини рослин
Використовувати стійкі до хвороб сорти
Змішані посадки з морквою (взаємно відлякують шкідників)

Кулінарне використання порею

Порей є універсальним овочем з м'яким, злегка солодкуватим смаком, який нагадує цибулю, але є тоншим. В їжу використовуємо насамперед білу ніжку та світло-зелену частину, темно-зелені листки підходять для супів та бульйонів.

Традиційні страви:

Пороовий суп – класична французька страва
Запечений порей – як гарнір із сиром або вершковим соусом
Смажений порей – на оливковій олії з часником
Порей у тарті – в несолодких пирогах
У салатах – бланшований або сирий молодий порей

Поживна цінність порею

Порей містить багато цінних поживних речовин:

Вітаміни: вітамін C, К, фолієва кислота, вітамін A
Мінерали: калій, залізо, магній, марганець
Клітковина: підтримує здорове травлення
Антиоксиданти: кемпферол та інші флавоноїди
Сірчисті сполуки: підтримують імунну систему

Порей має низьку калорійність (приблизно 61 ккал/100 г) та підтримує здоров'я серця, має протизапальні властивості.

Висновок

Порей городній є надійною та поживною овочевою культурою, яка завдяки різноманітним сортам дозволяє збирати свіжі овочі практично цілий рік. Літні сорти забезпечують ранній урожай, осінні сорти пропонують найкращий баланс урожайності та якості, а зимові сорти дозволяють збирати свіжий порей навіть у зимові місяці.

Ключем до успішного вирощування порею є вибір відповідного сорту для вашого регіону, якісна підготовка ґрунту, регулярне підгортання та достатній полив. При дотриманні цих основних принципів ви можете вирощувати високоякісний порей у вашому власному саду.

Порей городній (лат. Allium porrum) є рослиною з родини амарилісових (лат. Amaryllidaceae). Належить до ботанічного роду часник, так само як і його близькі родичі часник і цибуля. Порей городній та його літні, осінні і зимові сорти були виведені з дикого виду Allium ampeloprasum. Первісною батьківщиною порею є південна Європа, південно-західна Азія, південна Англія та Персія. Вирощування порею має довгу традицію, його вирощували ще єгиптяни, греки і римляни у давнину. На сьогоднішній день вирощування порею залишається актуальним. Завдяки селекції садівники можуть вибирати з великої кількості сортів.

Порей городній - опис рослини

Порей городній є багаторічною рослиною, але вирощується в основному лише як однорічник, зимові сорти як дворічники. Цибулина порею має циліндричну форму. Стебло буває міцним і до половини може бути покрите піхвами листків. Листя порею городнього є простим, сидячим на стеблі. Порей городній має двостатеві квіти, зібрані у суцвіття, яке ботанічно називається завиток. Суцвіття підтримуються покривалом. Частиною суцвіття є бульбочки, як орган, придатний для вегетативного розмноження порею. Плодом порею городнього є коробочка.

Вирощування порею

Порей можна вирощувати із посіву та із розсади. Урожай з рослин, вирощених із розсади, зазвичай буває вищим. З посівом літніх сортів порею варто починати якомога раніше. У посівний пристрій його можна висівати вже у січні. Для проростання ідеальною є температура близько 18 °C. Пророслі росточки дуже дрібні, ниткоподібні. На зовнішню грядку висаджуються у квітні, коли вже не загрожують заморозки. Висадка проводиться з інтервалом 30 x 10 см. Літній порей збирають у серпні та вересні. Осінні сорти слід висівати приблизно з середини лютого до середини березня. Попередньо вирощена розсада потрапляє на грядку в середині червня. Збір осінніх сортів порею відбувається в жовтні та листопаді. Найпізніше висівають зимові сорти порею, їх достатньо висіяти до квітня. Достатнього розміру для висадки на грядку рослини досягнуть у червні. Ці пореї можна буде зібрати з березня приблизно до травня наступного року. Всі сорти порею висівають на глибину приблизно 1 см. Розсада, готова до висадки, повинна мати товщину приблизно 3 - 5 мм та 3 - 4 справжніх листки. Довге коріння слід укоротити до довжини близько 2 см, а листя приблизно на третину. Висадку найзручніше проводити у попередньо викопані борозенки. Під час вегетації необхідно регулярно розпушувати грядки з пореєм, прополювати, підживлювати, зволожувати та обробляти проти хвороб і шкідників. Найефективнішим є підживлення повними добривами, наприклад Cererit або добривом NPK. Не слід забувати і про регулярне підгортання, щоб вибілена частина була якомога більшою.

Підходяще місце для вирощування порею

Порей можна вирощувати навіть у прохолодніших місцях, він не надто вибагливий. Йому підходять легкі, глинисто-піщані ґрунти, які добре удобрені та утримують достатню кількість вологи. Порей є культурою другої черги, тому його вирощують після культур, які були сильно удобрені гноєм (картопля, капуста та огірки). Протягом вегетаційного сезону в ґрунт потрібно внести близько 13 г азоту, 10 г фосфатів та 28 г калійної солі на м2. Ця доза добрив має вноситися до порею розподілено у три прийоми. Перше підживлення, яке проводиться ще до посіву, має бути багатшим на азот та містити менше калійних солей і фосфатів. Друга хвиля підживлення має проводитися в ідеалі приблизно через три тижні. Останнє, третє підживлення проводиться в період, коли рослини вже мають повністю розвинене листя. Третя доза добрив має містити найбільшу частку калію та фосфору, натомість нітратів має бути найменше.

Хвороби та шкідники

На пореї в останні роки найчастіше зустрічається шкідник під назвою порейна міль. Цей шкідник дає в наших умовах 2 покоління на рік. Міль першого покоління нападає на рослини порею на межі квітня та травня, друге покоління починає шкодити в кінці серпня та на початку вересня. Найпростішою профілактикою проти порейної молі є накриття посівів порею в ризиковий період нетканим матеріалом. Щоб цей метод був ефективним, краї матеріалу мають бути заглиблені в ґрунт, щоб крізь них не проникли шкідники. Якщо це вже сталося і шкідники напали на порей, час переходити до хімічного захисту, наприклад, препаратом Decis. Іншими шкідниками, які можуть з'явитися на пореї, є порейна попелиця, нематода, трипс та часникова міль.