Їстівний гібіскус або окра

Коротко: Бамія (окра, Abelmoschus esculentus) – їстівний вид гібіскусу, який вирощують заради молодих стручків. Насіння висівають наприкінці лютого – у березні при температурі вище 20 °C, розсаду висаджують наприкінці травня на відстані щонайменше 60 см. Стручки збирають приблизно на 5-й день після відцвітання, коли вони близько 6 см завдовжки.

Більшість з нас знає гібіскус як декоративний чагарник або кімнатну рослину. Але до родини гібіскусів належить також гібіскус їстівний, син. бамія (Hibiscus esculentus, syn. Abelmoschus esculentus) з родини мальвові (malvaceae), який варто виростити. Назва гібіскус походить від єгипетського птаха ібіса, а з грецької iskó означає уподібнюю, відчуваю. Види гібіскусу: Гібіскус сірійський, Гібіскус садовий, Гібіскус розсічений, Гібіскус китайський, Гібіскус болотний тощо...

Це однорічна теплолюбна рослина з красивими жовтими квітами з червоним оком посередині. Ці квіти є двостатевими і виростають в пазухах листя. Це потужна рослина, волохата стебло може виростати до висоти 3 метрів. Великі листя розташовані почергово, мають пальчасту форму з 5-7 зубчастими вирізами. Плід – їстівна 6-20 см завдовжки конусоподібна коробочка, поздовжньо борозниста, яка може містити до 60 насінин.

Походження та альтернативні назви:

Походження цього гібіскусу точно не відоме. Його батьківщиною може бути Африка або Індія. Вирощується переважно в тропічних і субтропічних регіонах, де його можна зустріти під іншими назвами. Окра (так називають гібіскус їстівний в Африці та Америці), gombo (так його називають в іспаномовних країнах), баміа (в балканських країнах і Туреччині), bhindi (так його називають жителі Індії).

Вирощування гібіскусу

Гібіскус їстівний любить сонячне й тепле місце, захищене від вітру. В наших кліматичних умовах його можна успішно вирощувати в теплицях або плівкових укриттях. Хто не має городу, але хотів би спробувати виростити цей нетрадиційний вид гібіскусу, може спробувати виростити його навіть на балконі. Це теж буде хорошим вибором. Розсаду можна виростити вдома на підвіконні. Насіння висіваємо наприкінці лютого – протягом березня в невеликі горщики і забезпечуємо температуру найкраще вище 20 градусів Цельсія. Проростання насіння прискоримо, якщо замочимо його перед посівом на 24 години у воді. Наприкінці травня, коли вже не загрожує небезпека приземних заморозків, можемо розмістити вирощену розсаду на постійне місце. Ґрунт для висадки повинен бути гумусний, глинисто-піщаний, добре дренований. Вимоги до вирощування цього виду гібіскусу можна порівняти з вирощуванням тепличних огірків. Оскільки рослини сильно виростають, добре їх підв'язувати до кілочків або інакше забезпечити опору. Садимо їх один від одного на відстані щонайменше 60 см, і якщо на висоті 60 см прищипнемо верхівку росту, підтримаємо їх розгалуження та кущовий ріст. Регулярно і достатньо поливаємо. За допомогою мульчі, яку настелемо навколо рослин, забезпечимо більше вологи і водночас запобіжимо росту небажаних бур'янів.

Гібіскуси краще ростуть, коли ми забезпечуємо їх поживними речовинами завдяки підживленню. Підживлювати можна кожні 14 днів мінеральними комплексними добривами або рідкими добривами органічного походження. Підходить крапельне добриво для гібіскусів та олеандрів 500мл (відповідний препарат), яке вносять шляхом поливу на поверхню ґрунту.

Збір плодів:

За добрий догляд рослини винагородять нас своїми плодами, коли протягом вегетаційного періоду утворять 4-6 стручків. Їх збирають ще незрілими, молодими, найкраще на 5-й день після відцвітання, коли вони ще ніжні, всередині м'ясисті і слизькі, довжиною приблизно 6 см, всередині ще без насіння.

Застосування:

Плоди мають широке застосування в кулінарії. Їх можна споживати варені або навіть сирі. Із сирих можна приготувати смачний салат, варені додають до супів і як гарнір до основних страв, особливо м'ясних або смажених. Щоб плоди після варіння не були слизькими, заздалегідь покрапаємо їх соком лимона і даємо трохи полежати. Коли готуватимемо плоди смаженням, ножем видаляємо кінчики і плодоніжки плодів і так само, як цвітну капусту, перед смаженням варимо їх 10 хвилин у підсоленій воді. Добре висушуємо і смажимо до хрусткої скоринки. З насіння гібіскусу в кулінарії також використовують віджату олію, або самі можемо приготувати замінник кави, коли зріле насіння обсмажимо і перемелемо.

Якщо хочемо зберегти плоди для подальшого використання, підходить заморожування, сушіння або консервування в кислому розсолі.

Окра - це дієтичний продукт, має низьку енергетичну цінність, містить багато вітамінів, з них високий вміст вітаміну C, вітаміни групи B, вітамін A, фолієву кислоту. Також містить магній, кальцій, залізо, калій, марганець, клітковину, білки та вуглеводи. Сприятливо впливає на травний тракт.

Рецепт наостанок:

Запечена мусака з окри

500 г стручків окри, 2 столові ложки масла, 2 столові ложки оцту, середня цибулина, олія, 2 яйця, 125 мл молока (пів склянки), сіль

Приготування:

Спочатку молоді стручки окри відварюємо в злегка підкисленій воді, після варіння зціджуємо і даємо стекти. Половину стручків викладаємо в форму для запікання, посипаємо обсмаженою на олії цибулею, накриваємо наступним шаром окри і ставимо в духовку запікатися. Через 5 хвилин заливаємо збитим яйцем у молоці і далі печемо до золотистого кольору. Підходить для споживання як закуска перед основною стравою або десерт.

Смачного :)