Отруйні декоративні рослини 1/2

На садових ділянках часто вирощують отруйні декоративні рослини, будьте з ними обережні

Багато садівників прикрашають свої ділянки красивими декоративними рослинами, не здогадуючись про потенційну небезпеку деяких з них. Окремі популярні садові рослини містять токсичні речовини, які можуть завдати шкоди здоров'ю людей та домашніх тварин.

Чому важливо знати про отруйні рослини в саду

Особливо вразливими до токсичних рослин є маленькі діти та домашні улюбленці, які можуть із цікавості спробувати яскраві ягоди або листя. Навіть дорослі садівники повинні бути обережними при роботі з такими рослинами, оскільки контакт зі шкірою може викликати подразнення або алергічні реакції.

Найпоширеніші отруйні декоративні рослини

Олеандр – всі частини рослини надзвичайно токсичні
Наперстянка – містить серцеві глікозиди, небезпечні для серця
Тис – токсичне насіння та хвоя
Бузок – листя та ягоди можуть викликати отруєння
Рододендрон – всі частини містять токсини
Ландиш – красивий, але повністю отруйний
Аконіт – одна з найнебезпечніших садових рослин

Як захистити себе та своїх близьких

Найкращий спосіб запобігти отруєнню – це знати, які рослини ростуть у вашому саду. Якщо у вас є маленькі діти або домашні тварини, краще уникати висадки особливо токсичних видів або розміщувати їх у недоступних місцях.

При роботі з підозрілими рослинами завжди використовуйте захисні рукавички та ретельно мийте руки після садових робіт. Навчіть дітей ніколи не їсти ягоди або листя рослин без дозволу дорослих.

Що робити в разі отруєння

Якщо ви підозрюєте отруєння рослиною, негайно зверніться до лікаря або викличте швидку допомогу. По можливості візьміть зразок рослини для ідентифікації. Не намагайтеся викликати блювоту без консультації з медичним фахівцем.

Пам'ятайте, що краса саду не повинна загрожувати здоров'ю вашої родини. Обізнаність та обережність – найкращі помічники садівника при роботі з декоративними рослинами.

Декоративні рослини стали невід'ємною частиною наших садів, однак деякі з них є отруйними і можуть становити потенційну небезпеку, особливо якщо поблизу них перебуватимуть маленькі діти. Дуже часто вирощуваними і водночас надзвичайно отруйними рослинами є дурман звичайний, олеандр звичайний, тис ягідний та туя західна. Ці рослини отруйні повністю або майже повністю, і вживання навіть невеликого шматочка може при несвоєчасному зверненні по медичну допомогу призвести навіть до смерті постраждалого. Будьте особливо обережні при вирощуванні цих рослин, щоб вони лише прикрашали ваш сад і не спричинили катастрофу.

Дурман звичайний

Дурман звичайний (лат. Datura stramonium) належить до родини пасльонових рослин (лат. Solanaceae). Дурман звичайний є надзвичайно отруйною рослиною, яка у більших дозах може спричинити навіть смерть. Отруйність дурману зумовлена вмістом алкалоїдів, наприклад, атропін, скополамін та гіосціамін. Надзвичайно отруйними є всі частини дурману. Інтоксикація проявляється підвищеною руховою активністю, тривожністю, почуттям жаху, підвищенням температури, сухістю в роті, розширенням зіниць, серцебиттям, запамороченням, хитливою ходою, сплутаністю свідомості, дезорієнтацією, галюцинаціями. Після кульмінації інтоксикації настає дуже швидке пригнічення, що проявляється, наприклад, важким сном, виснаженням та дратівливістю. При вживанні будь-якої частини дурману необхідно негайно викликати медичну допомогу. При своєчасному втручанні прогноз виживання досить високий (близько 90%), але навіть так потрібно бути дуже обережними, особливо якщо поблизу дурману можуть опинитися діти.

Дурман та його вирощування

Дурман звичайний є однорічною рослиною, яка може виростати до висоти близько 0,5 – 1 метра. Квіти трубчасті, білого або світло-фіолетового кольору, повністю розкриваються ввечері. Плід – колюча коробочка, яка містить велику кількість чорного насіння. Дурману звичайному найкраще підходять азотисті гумусові ґрунти на сонячних або напівтінистих місцях. Йому підходить помірний полив

Насіння Дурману на продаж у нас в інтернет-магазині...

Цікавинка

Відомі «янгольські труби» часто називають дурманами (лат. brugmansie), а дурмани звичайні (лат. datura) – датурами. Однак ці дві рослини суттєво відрізняються. Різниця полягає в тому, що датури є однорічниками, а «янгольські труби» – багаторічними рослинами.

Олеандр звичайний

Олеандр звичайний (лат. Nerium oleander) є ще однією з надзвичайно отруйних рослин, які часто зустрічаються в наших садах. Отруйна вся рослина – листя, стебла і квіти. Олеандр навіть вважається однією з найотруйніших рослин, оскільки дорослу людину можуть вбити навіть два з'їдені листочки, а дитині достатньо лише одного. Отруйним є також мед, який бджоли виробили з олеандра. Олеандр містить глікозиди олеандрин та нерин, які діють безпосередньо на серцеву діяльність. Отруєння проявляється блюванням, лихоманкою, тремтінням, запамороченням, судомами та серцевою аритмією. Так само, як і при вживанні будь-якої іншої отруйної рослини, необхідно якнайшвидше звернутися за медичною допомогою, щоб можна було ввести антидот.

Олеандр та його вирощування

Олеандр – це вічнозелений чагарник, який виростає до 2 м у висоту. Стебло рясно розгалужується. Листя олеандра шкірясте, подовженої форми. Квіти можуть бути білими, червоними, рожевими і жовтими. Деякі сорти мають махрові квіти. Олеандр є багаторічною рослиною, яка, однак, не є морозостійкою, тому необхідно сховати її перед настанням морозів на зимове місце. Щоб олеандр добре розвивався, необхідно забезпечити йому літнє перебування на вулиці та зимівлю в прохолодному приміщенні. Влітку важливий рясний полив відстояною водою (увага, олеандр чутливий до жорсткості води), взимку полив зменшується залежно від температури в приміщенні. У прохолоді поливають лише настільки, щоб кореневий ком повністю не висох. Якщо ви не можете забезпечити олеандру прохолодну зимівлю, хоча б регулярно його обприскуйте. Влітку тримайте олеандр у теплому сонячному місці, забезпечте йому регулярне підживлення.

Цікавий факт

Найрідкіснішим видом олеандра є той, що з жовтими квітами, він був виведений найпізніше і досі не дуже поширений серед вирощувачів.

Тис японський

Тис японський (лат. Taxus cuspidata) належить до родини тисових (лат. Taxaceae). Вся рослина, окрім червоного м'ясистого присім'янника, що оточує насіння, надзвичайно отруйна. Небезпечний вміст алкалоїдів – наприклад, таксин А, таксин В, лікопін та ефедрин. Не їжте плоди тиса взагалі та стежте, щоб їх не куштували діти – насіння всередині присім'янника надзвичайно отруйне. Отрута починає діяти дуже швидко, тому необхідно якнайшвидше звернутися за медичною допомогою та зробити промивання шлунка. В іншому випадку смерть може настати вже протягом декількох десятків хвилин після вживання отруйної частини рослини. Отруєння спричиняє сповільнення серцевої діяльності до такої міри, що може призвести до зупинки серця.

Тис та його вирощування

Тис японський – це густо розгалужене дерево, яке може досягати висоти близько 10 м. Найкраще йому підходить сонячне місце, але він витримує й напівтінь та тінь. Не процвітає на заболочених ґрунтах та на надто вітряних місцях. Тиси невибагливі до поживних речовин. Якщо ви посадите його у вапняковий ґрунт, зробите тільки добре. Тис – єдина хвойна порода, яку можна безпечно обрізати, радикальніше обрізання найкраще проводити наприкінці червня. Ще одна перевага полягає в тому, що тиси добре витримують навіть забруднене міське повітря, тому їх часто висаджують у парках. Коли наступного разу підете на прогулянку, навчіть дітей, що тисів краще уникати, а червоні «ягідки» – це не цукерки.

Туя західна

Туя західна (лат. Thuja occidentalis) – ще одне з отруйних дерев, які дуже часто зустрічаються в садах. На відміну від тиса, отруйність туї не така відома, і багатьох ця інформація скоріше здивує. Отрути містяться у всій рослині, найвища концентрація – у молодих пагонах та хвої. Туї містять ефірні олії токсичного туйону, пінену, танацетону та інших речовин. Токсичність спричиняє насамперед туйон, який подразнює шкіру, а після вживання будь-якої частини туї викликає блювоту, кривавий пронос, пошкоджує нирки, а у вагітних жінок через застій крові в малому тазу може призвести навіть до викидня. Отруєння проявляється судомами, загальною слабкістю аж до втрати свідомості, при сильному передозуванні та несвоєчасній медичній допомозі може настати смерть.

Туя та її вирощування

Туя західна – це вічнозелене дерево, яке може досягати висоти до 20 м. Завдяки своєму конусоподібному росту часто використовується як жива огорожа. Особливу небезпеку становлять насамперед дрібні шишечки, що виростають на кінцях гілочок і приваблюють маленьких дітей до спроб скуштувати їх. Туї – дуже стійкі породи, які добре переносять сонце, напівтінь та тінь. Найкраще процвітають у вологих, глинисто-піщаних ґрунтах. Добре переносять також вапнякові ґрунти. Ріст туй можна підтримати регулярним удобренням у літній період, з осені туї вже не удобрюють, щоб вони могли відпочити та добре підготуватися до зими. Якщо ви будете формувати з туй живу огорожу, підстригайте їх один раз на рік у період з травня до кінця серпня. Перший та другий рік після укорінення підстригають тільки верхівки, з третього року тую можна формувати і з боків.