Шавлія лікарська (Salvia officinalis)

Шавлія любить глинисто-піщаний грунт з хорошим запасом азоту і кальцію. Це теплолюбна рослина, якій підходять сонячні місця, захищені від вітрів. Її краса і лікувальні властивості зробили її однією з найулюбленіших рослин для висадки у клумби та контейнери. Вона рясно і довго цвіте, а її ніжно опушене листя стає окрасою насаджень.

Якщо ми викликали інтерес до цієї рослини, пропонуємо кілька найкрасивіших сортів, придатних для клумб. Вирощувати її можна з прямого посіву насіння, з готової розсади, діленням старих кущів або із закорінених живців.

Види: Шавлія лікарська, Шавлія мускатна та Шавлія лугова.

Вирощування шавлії

Найкраще вирощувати шавлію прямим посівом насіння у березні-квітні на глибину 1-2 см, рядами на відстані 50 см. При вирощуванні розсади насіння висіваємо у березні в теплий парник на глибину 2 см. Розсаду з чотирма-шістьма справжніми листками, заввишки десять сантиметрів, висаджуємо з травня по червень за схемою 45 x 45 см, краще у вологий грунт.

На зиму рослини добре підстелити листям або соломистим гноєм. Навесні видаляємо старі стебла, щоб на рослині утворилося якомога більше листя.

Збір і сушіння шавлії

З травня по вересень безпосередньо перед цвітінням збираємо листя або надземну частину, яку зрізаємо над 3-4 листком, при цьому стебло не повинно бути товщим за 0,5 см. Розкладаємо її тонкими шарами у провітрювані кошики і кілька разів перевертаємо, щоб не запаріла. Сушимо у провітрюваному приміщенні або в сушарках.

Сировина має світло-зелений до сріблясто-сірого колір, гіркуватий терпкий, тупо пряний до пекучого смак і аромат. Для домашнього вживання висушену шавлію треба зберігати в добре закритих ємностях, тому що ефірні олії швидко вивітрюються.

Використання шавлії як лікувальної трави

Шавлія лікарська використовується при інгаляціях при запаленнях дихальних шляхів та гострих і хронічних захворюваннях травного тракту, жовчних шляхів, при ниркових і сечових каменях. Пригнічує потовиділення, знижує секрецію молочних залоз і рівень цукру в крові.

Крім того, використовується і як полоскання при інфекційних запаленнях ротової порожнини та при ангіні, для погано загоюваних ран, запалень, екзем або як додаток до ванни. Сировина використовується у трав'яних чайних сумішах.