Мучениці - незвичайні екзотичні красуні

Рід пасифлора (Passiflora) налічує понад 500 видів. Хоча це тропічні або субтропічні ліани, багато з них чудово почуваються навіть у кімнатних умовах.

Пасифлори декоративні насамперед своїми складними квітками, які можна знайти у всіх можливих кольорах - жовтих, рожевих, червоних, фіолетових і синіх. Деякі вирощують також заради смачних плодів, відомих як маракуя або гранадилла.

Часто вирощувані види пасифлор

Пасифлора блакитна (Passiflora caerulea) є найчастіше вирощуваною пасифлорою у нас. Влітку вона дуже рясно цвіте синьо-білими квітками.

Листя глибоко лопатеві, квітки вражають незвичайною будовою і ароматом. Росте дуже швидко. Також використовується як лікарська рослина.

Пасифлору блакитну можна використовувати для запилення інших видів пасифлор. Вона невибаглива, підходить навіть для початківців.

Пасифлора Constance Elliot (Passiflora Constance Elliot) цвіте прекрасними білими квітками. Це культивар пасифлори блакитної.

Пасифлора гроноподібна (Passiflora racemosa) має вузькі яскраво-червоні квітки, які ростуть цілими гронами.

Грона квіток можуть досягати до 30 см. Плоди не придатні для споживання.

Пасифлора бананова (Passiflora mollisima) цвіте ніжно-рожевими квітками. Часто вирощується також заради дуже смачних плодів, що нагадують кольором і формою маленькі банани.

Пасифлора велетенська (Passiflora alata) цвіте прекрасними великими червоними квітками. Плоди досягають ваги до 0,5 кг. Ця пасифлора більш вимоглива до тепла, їй підходить вирощування у теплиці.

При зимівлі температура не повинна опускатися нижче 12-15 градусів, але це залежить також від віку рослини. На відміну від більшості інших пасифлор, вона не має розсіченого листя, а суцільнокрає.

Пасифлора їстівна (Passiflora edulis) вирощується не лише заради цікавих квіток, але й завдяки своїм смачним плодам під назвою "маракуя", які можна їсти як свіжими, так і переробленими у різні джеми або соки.

Цей вид має два типи листя - трилопатеві і суцільнокраї, причому обидва типи часто зустрічаються одночасно на одній рослині. Стиглі плоди мають темно-фіолетове забарвлення.

Вирощування пасифлор

Пасифлори розмножують або насінням, або живцями.

При вирощуванні пасифлори з насіння готуємо горщики з субстратом для посіву і розмноження або для кімнатних рослин. Саме насіння краще помістити у полотняний мішечок або шматочок марлі і залишити на 1-2 дні набухати у теплій воді. Так ви прискорите проростання. Також можна обережно надрізати насіння або підпиляти пилкою, щоб вода швидше проникла через міцну оболонку. Однак така процедура може пошкодити насіння, тому діяти потрібно дуже обережно.

Набубнявіле насіння висіваємо безпосередньо під поверхню субстрату. Його підтримуємо вологим протягом усього періоду проростання. Пасифлори проростають досить довго, залежно від окремих видів і обробки насіння 1-6 місяців. Тому не панікуйте, якщо ваша пасифлора не проросте одразу.

При розмноженні живцями діємо як з іншими рослинами - зрізаний живець занурюємо у стимулятор, висаджуємо його в легкий субстрат і накриваємо плівкою для підтримання вологості.

Молоді саджанці краще почуваються в легкому субстраті (наприклад, для кімнатних рослин) і потребують багато світла. Пасифлори, вирощені з насіння, цвітуть пізніше, лише на 2-3 рік. Однак рослини з насіння більш підходящі, якщо ви прагнете отримати плоди.

Пізніше, коли рослина вже окріпла і ми хочемо стимулювати цвітіння, краще пересадити пасифлору в важчий субстрат. У легкому пасифлори хоч і добре ростуть, але квітів утворюють небагато.

Враховуючи те, що це бурхливо ростучі ліани, вашій пасифлорі знадобиться опора, навколо якої вона буде обвиватися.

Пасифлори виглядають дуже декоративно, якщо обвивати їх навколо дротяної конструкції, наприклад, у формі кола або серця.

З весни до осені підживлюємо пасифлори добривом, що стимулює цвітіння. Пасифлори утворюють за кожним листком в оптимальних умовах 1-3 квітки, які поступово розкриваються. Кожна квітка цвіте лише один день.

Квітки іноді запилюють бджоли, але якщо ви хочете отримати плоди пасифлори, краще подбати про запилення самостійно за допомогою пензлика. Перенесіть пилок з квітки однієї рослини на приймочки іншої рослини. Часто можна запилювати один одного і різні види пасифлор. Пасифлори у більшості випадків не самозапильні, тому потрібно мати принаймні 2 різні рослини.

Пасифлори люблять багато світла, навіть пряме сонце. Тільки так ви дочекаєтеся рясного цвітіння. Влітку їм тому добре підійде перебування на вулиці або на балконі.

Восени припиняємо підживлювати пасифлори і пересаджуємо їх у новий горщик. У випадку старших рослин можете після промивання і заміни субстрату використовувати той самий горщик, це підтримає закладання квіток наступної весни.

Пагони пасифлори обрізаємо приблизно на 3 бруньки або на 10-15 см. Пасифлори утворюють квітки лише на нових пагонах. За один вегетаційний період пасифлора може виростати до 5 м, тому не бійтеся, що обрізанням зашкодите рослині. Обрізку можна за потреби провести і навесні.

Зимуємо пасифлори у світлому приміщенні при температурі близько 10 градусів.

Деякі більш теплолюбні види цінують температуру близько 15 градусів (пасифлора велетенська), інші ж стійкі навіть до морозу - пасифлора блакитна у деяких регіонах Чехії може вирощуватися цілий рік на вулиці, якщо добре підготовлена до зими. Витримує температури навіть до -8 градусів і навесні знову відростає з коренів.

Взимку не підживлюємо і поливаємо лише настільки, щоб субстрат не висох.

Пасифлора як фрукт і лікарська рослина

Види, які вирощують заради плодів, це Passiflora edulis (пасифлора їстівна, маракуйя), Passiflora mollissima (пасифлора бананова), Passiflora alata (пасифлора велетенська), Passiflora ligularis (плоди відомі як "гранадилла"), Passiflora maliformis та Passiflora quadrangularis.

Плоди використовують окрім прямого споживання також у салатах, соках, джусах, йогуртах або джемах. Вони мають солодкувато-кислий, дуже освіжаючий смак. Дуже багаті на вміст вітаміну С.

Завдяки своїм лікувальним властивостям вирощують особливо пасифлору тілесну (Passiflora incarnata). Її квіти та плоди мають заспокійливі, седативні властивості, допомагають при тривожності та безсонні. До неї не виникає звикання. Використовується також для виробництва ліків.