Гвоздика китайська - махрова

Dianthus chinensis

Походить з Європи та Азії, де росте на скелях, кам'янистих схилах. Листя лінійне, нероздільне, сріблясте. Квіти прості, білі, рожеві. Цвіте з червня до вересня залежно від виду.

Гвоздик існує незліченна кількість. Деякі прикрашають клумбу як багаторічники. Інші завдяки своєму низькому зросту найкраще підходять для альпінаріїв. Наступні належать до незимостійких однорічників або витривалих дворічників.

До багаторічників належать садові гвоздики, які мають висоту 60 – 90 см. Великі квіти з'являються з липня до серпня. Сюди належать види D. caryophyllus та D. plumarius.

Альпійські гвоздики ростуть подушкоподібно. За висотою коливаються від 15 до 40 см. Альпійські види гвоздик – це, наприклад, D. allwoodii, D. deltoides чи D. arenarius.

Найвідомішим дворічником є D.barbatus (гвоздика бородата). Досягає висоти 40 см. Квіти мають багато відтінків рожевого, червоного, фіолетового та білого кольору. Цвітуть з травня до липня і вирощуються насамперед на зріз.

Однорічні гвоздики бувають низькими (15 – 20 см) або високими видами (30 – 40 см). Високі види також чудово підходять для зрізу. Квіти можуть бути одноколірними або багатоколірними у відтінках білого, рожевого та червоного. До однорічних видів належать D. chinensis та D. caryophyllus.

Гвоздики сьогодні використовуються для найрізноманітніших типів композицій. З них можна в'язати весільні букети, і вони чудово виглядають також як аранжування в інтер'єрах. Їхньою перевагою є те, що довго тримаються, не в'януть і не опадають. Низькі гвоздики підходять насамперед для ящиків, але також для країв або облямівки клумб. Гвоздики меншого зросту чудово використовуються як окремо у висадках, так і в комбінованих контейнерах з лобеліями, низькорослими чорнобривцями чи дельфініумом.

Як вирощувати гвоздики

• Потребують сонячного або напівтінистого розташування. Не вимагають частого поливу, однак пересихання ґрунту чи субстрату небажане. У червні до дорослих саджанців прикріплюємо щонайменше 70 см довгий дріт, щоб запобігти згинанню стебел під вагою квітів. Багаторічники на зиму добре вкрити хвоєю. Однорічники після відцвітання ліквідуємо і збираємо насіння на наступний сезон.

• Однорічні види висіваємо під скло або в парник з лютого до березня. Висаджуємо їх на клумби лише наприкінці травня.

  Насіння D. barbatus висіваємо з травня прямо на місце.

• Придатний достатньо пухкий, водопроникний і піщаний ґрунт. Рослинам також підходить ґрунт, добре забезпечений вапном і поживними речовинами. Єдина гвоздика крапчаста не любить вапняковий ґрунт.

• Перед висадкою додаємо в ґрунт рано навесні добре перепрілий компост. Регулярно застосовуємо повне рідке NPK добриво. Найкраще один раз на 14 днів. Як тільки рослина почне цвісти, застосовуємо добриво з вищим вмістом калію для зміцнення стебла.

• Рослини при більшій вологості уражає борошниста роса і сіра гниль. Тому обробляємо їх куративно і профілактично відповідними фунгіцидами.