Яблучник – лікувальна рослина з родини

Білий шандра – лікувальна трав'янка з родини глухокропивових. Білий шандра коротко: Білий шандра – латинська назва - Marrubium vulgare. Росте переважно в пучках до висоти 30-60 см. Має чотиригранні, порожнисті стебла та супротивні, повстяні листя яйцеподібної форми з зазубреним краєм. Рослина своїм ароматом нагадує яблуко, але увага – її смак гіркуватий і терпкий. Саме завдяки неповторному аромату ця трав'янка отримала назву білий шандра. Однак ми можемо знати її під різними народними назвами, такими як самаритянка чи ароматний колос. У будь-якому випадку це дуже ефективна трав'янка проти кашлю та застуди.

Вирощування білого шандри

Білий шандра, латинською позначений як Marrubium vulgare, належить до багаторічних рослин, які люблять дуже світлі та теплі місця, і йому не шкодять навіть посушливіші умови. Перевагою при вирощуванні є легший, швидше проникний ґрунт з достатньою кількістю кальцію. Білий шандра не любить кислі та надто вологі ґрунти. Якщо ми дотримаємося цих основних умов для вирощування білого шандри, ми можемо вирощувати його на одному місці 5-7 років. Білий шандра вирощується переважно з насіння. Відповідний час посіву – навесні або восени – на початку жовтня або навесні. Насіння висіваємо в ряди на відстані 40-50 см приблизно 5 см, на глибину 2 см. Сходить дуже повільно, тому при посіві варто запастися значним терпінням. Навесні краще почекати з посівом до квітня, коли ще достатньо вологи. Якщо замочимо насіння білого шандри перед посівом, ми значно прискоримо його проростання.

Білий шандру можна також вирощувати з попередньо вирощеної розсади. Розсаду заввишки приблизно 5-10 см висаджуємо на місце на відстані 40-50 см. Протягом вегетації треба рахуватися приблизно з трьома прополюваннями. Збираємо перед цвітінням. Для лікувальних цілей збираємо надземну частину на початку цвітіння. У перший рік вирощування робимо збір один раз. Надземну частину доцільно зрізати приблизно на 5 см над землею, в наступні роки два-три рази, але зрізаємо її вище, щоб не сушити дерев'янисту частину стебла. Зібрану надземну частину білого шандри ідеально сушити на провітрюваному та затіненому місці. При сушінні штучним теплом температура не повинна перевищувати 40°C.

Лікування білим шандром: Надземна частина білого шандри має гіркуватий смак і використовується при захворюваннях жовчного міхура, при кашлі та застуді, астмі та катарах бронхів. Усуває судоми, добре діє при шлункових виразках, запаленнях кишечника, запаленнях нирок та сечового міхура. У народній медицині рекомендується для поліпшення апетиту та заспокійливо діє на нервову систему. Ваннами з відвару білого шандри лікуються шкірні висипання. Чаєм з білого шандри лікуються захворювання дихальних шляхів. Допомагає при захворюваннях жовчного міхура – його гіркота сприяє виділенню жовчі. Білий шандра зазвичай вказується як засіб для лікування відсутності апетиту та розслаблення нервової системи. Білий шандру можна також використовувати зовнішньо на рани з поганим загоюванням, адже сировина білого шандри має виражені протизапальні ефекти.